Її серце було розбите. Вщент. Але вона розуміла, що оговтається. Вона навіть трохи тішилася своїм нещастям, як люди часом тішаться застудою. Впивалася своїм нещастям, годинами плакала над їхніми спільними фото. А потім витирала сльози та йшла купувати собі нове плаття, бо ж вона на це заслуговує, бо ж її серце розбите. Усі були шоковані і співчутливі — і це було приємно.
«Ви були такою чудовою парою! Він ненормальний! Він про це пошкодує!»
Було відчуття, що це ніби обряд, ініціація. Якась її частина уже дивилася на цю ситуацію, немов іздалеку — «коли моє серце розбили уперше». А ще їй було цікаво, як воно буде далі. Її життя йшло по одному, а тепер — бах! — воно набрало зовсім іншого напрямку. Цікаво! Може, коли вона отримає диплом, то поїде подорожувати на рік, як Зак. Можливо, вона стане зустрічатися зовсім з іншими хлопцями: з брутальними музикантами, комп’ютерними геніями. На неї чекала сила-силенна хлопців!
— Тобі треба горілки і танців! — сказала її подруга Гейл.
Вони пішли у бар готелю в центрі. З видом на затоку. Була тепла весняна ніч. Джейн мучилась від алергії. Очі свербіли. У горлі дерло. Весна завжди приносила алергію, а ще — відчуття можливості, можливості прекрасного літа.
За столиком поруч сиділи старші чоловіки, років тридцяти чи тридцяти з хвостиком. Такі... з директорів. Пригостили їх випивкою. Купили дорогі вершкові коктейлі. Джейн та Гейл ковтнули їх немов мілк-шейк.
Ці хлопці приїхали з центральних штатів, зупинилися в готелі.
Один із них поклав око на Джейн.
— Самсон Бенкс, — сказав він, беручи її долоню у величезну свою.
— То ви містер Бенкс, — пожартувала Джейн. — Тато із фільму про Мері Поппінс.
— Скорше, сажотрус, — сказав Саксон. Він подивися їй в очі та проспівав рядок пісні із фільму.
Старшому чоловікові з чорною карткою «American Express» та вольовим підборіддям нескладно змусити розтанути п’яненьку дев’ятнадцятирічну дівчинку. Пристрасний погляд, кілька влучних пісень тихим голосом — і готово.
— Ну ж бо, влаштуй собі пригоду, — прошепотіла їй на вухо Гейл. — Чом би й ні?
Вона не придумала, чому, власне, ні.
Обручки немає. Хоча дівчина, мабуть, є, але Джейн не мала настрою влаштовувати перевірки та допити, та й розпочинати з ним стосунки теж не збиралася. То була просто пригода на одну ніч. Такого з нею ніколи не траплялося. Вона завжди була у когорті скромних святенниць. А тепер настав час бути молодою, вільною і трохи божевільною. Ніби стрибнути з линвою у відпустці. І це була б така вишукана пригода — п’ятизірковий готель, п’ятизірковий чоловік. Без жалю. А Зак може їхати у свій дурнуватий тур від Контікі та мацати дівок на задньому сидінні автобуса.
Саксон був веселий та сексуальний. Успішний забудовник. Він не казав «успішний», але це й так було зрозуміло. Вони сміялися і сміялися, поки скляна куля ліфта піднімалася вгору. Потім раптова тиша килимів у коридорі. Ключ від номера прослизає в роз’єм — і замок мерехтить зеленим — відчиняється. Вона не була п’яна мов чіп. Просто трохи хмільна. Весела. А чом би й ні? Все повторювала вона сама собі. Чому б і не стрибнути? Чому б не стрибнути у безодню? Чому б не стати трішки неслухняною? Було весело. Було смішно. Оце було життя — саме таке, якого хотів Зак, коли говорив про подорожі Європою та підйом на Ейфелеву вежу.
Саксон налив їй келих шампанського, вони випили разом, милуючись панорамою з вікна, а потім він забрав у неї з рук келих та поставив його на тумбочку біля ліжка, і вона відчула себе героїнею якогось фільму — сотні разів бачила подібні сцени, і десь у глибині душі вона навіть посміялася над його манірною владністю.
Він поклав долоню їй на потилицю та притягнув її ближче, ніби у довершеному танцювальному русі. Поцілував її, міцно тримаючи трохи нижче спини. Його парфуми пахли грошима.
Вона прийшла, щоб зайнятися з ним сексом. Вона не передумала. Не сказала «ні». Це точно не було зґвалтування. Вона допомогла йому роздягнути її. Хихотіла, як ідіотка. Лягла з ним у ліжко. Лише на мить, коли вони вже були у ліжку і їхні оголені тіла торкалися одне одного, їй в очі впала дивна незнайомість його волохатих грудей, і її накрило раптовим і розпачливим бажанням відчути знайомий та рідний запах Зака, його тіло. Але зрештою все було добре, і вона була цілком готова до цього.
— Презерватив? — прошепотіла вона у потрібний момент глибоким грудним голосом. І сподівалася, що він подбає про це у такий само непомітний та безпроблемний спосіб, як він залагоджував усе інше, що він матиме найкращі презервативи, якими вона навіть і не користувалася. Натомість він схопив її за шию та запитав: