Сул’дам: Жінка, яка пройшла випробування і довела, що може носити браслет ай’дам і таким чином контролювати дамані. Див. також Ай’дам; Дамані.
Сурот, висока леді: Аристократка з найвищих кіл Шончану.
Та’верен: Особа, навколо якої Колесо Часу сплітає нитки всіх, хто перебуває поряд із нею, а можливо, й усі нитки життя, формуючи Павутиння долі. Див. також Візерунок Епохи.
Та’марал’айлен: Старою мовою — «Павутиння Долі». Велика зміна у Візерунку Епохи, в центрі якої один чи кілька та’веренів. Див. також Візерунок Епохи, Та’верен.
Тай’шар: Старою мовою — «Істинна кров».
Танріалл, Артур Пейндраґ: Див. Яструбине Крило, Артур.
Тар Валон: Місто на острові посеред ріки Еринін. Центр сили Айз Седай і водночас місце, де знаходиться Біла Вежа.
Тармон Ґай’дон: Остання битва Див. також Дракон; Пророцтва про Дракона; Ріг Валіра.
Теламон, Льюс Терін: Див. Дракон.
Тер’анґріалґ будь-який з артефактів Епохи Легенд, котрий використовує Єдину Силу. На відміну від анґріала та са’анґріала, кожний тер’анґріал був створений з певною, особливою метою. Наприклад, один із них робить клятви, дані у ньому, непорушними. Деякими тер’анґріалами користуються Айз Седай, утім, первісне призначення більшості з них невідоме. Деякі тер’анґріали можуть вбити жінку, що ним скористалася, чи знищити в ній здатність направляти. Див. також Анґріал; Са’анґріал.
Ті, що на повідці: Див. Дамані.
Тіа авенде алантін: Старою мовою — «Брат деревам», або «Деревний брат».
Тіа мі авен Морідін ісайнде вадін: Старою мовою — «Могила не перешкода для поклику мого». Напис на Розі Валіра. Див також Ріг Валіра.
Тиґрейн: Дочка-спадкоємиця Андору. Вона одружилася з Тарінґейлом Дамодредом і народила від нього сина Ґаладедріда. Зникла в 972 р. Н. Е., невдовзі після зникнення її брата Люка в Гнилоліссі, що поклало початок боротьбі за трон в Андорі, відомій під назвою Боротьба за спадщину, та призвело до подій у Кайрені, які зрештою закінчилися Аїльською війною. Її емблемою була жіноча рука, що тримає колюче трояндове стебло з білим бутоном.
Tip: Великий морський порт біля Морі Штормів.
Траллоки: Створені Мороком під час Війни Тіні. Гігантські істоти, покручі, в яких намішано тваринний і людський матеріал. Лихі за натурою, вони вбивають заради задоволення. Підступні й облудні, траллоки зберігають вірність лише тим, кого бояться. Вони належать до різних, схожих на племена зграй, серед яких — да’вол, ко’бал та дай’мон.
Траллоцькі війни: Низка війн, що розпочалася близько 1000 р. П. С. і тривала понад триста років, під час яких війська траллоків спустошували світ. Згодом траллоків знищили або відкинули до Великого Гнилолісся, але деякі країни припинили існувати, а інші майже вилюдніли. Про ті часи збереглися тільки фрагментарні записи. Див. також Пакт Десяти Націй.
Туатга’ан: Кочовий народ, відомий також як бляхарі та мандрівники. Живуть в яскраво розмальованих фургонах, дотримуються цілковито пацифістського вчення, яке називають Шлях Листка. Бляхарі лагодять речі так, що вони часто стають кращими за нові. Належать до тих небагатьох, кому дозволяють вільно перетинати Аїльську пустелю, хоча аїльці при цьому уникають будь-яких контактів з ними.
Турак, високий лорд з Дому Аладон: Високородний шончанець, командувач Холіне. Див. також Шончанці; Халіне.
Упокорення: Акт, до якого вдаються Айз Седай, аби відрізати жінку, яка може направляти, від Істинного Джерела. Жінка, що була упокорена, і надалі відчуває Істинне Джерело, але не може його торкнутися.
Фар Дарайз Май: Дослівно: «Діви Списа». Одна з бойових спільнот аїльців, до якої, на відміну від усіх інших, можуть входити жінки, і тільки жінки. Діва не може вийти заміж і залишитися в спільноті; не може вона також битися тоді, коли виношує дитину. Якщо Діва народить дитину, ту передають іншій жінці на виховання, до того ж таким чином, щоби ніхто не знав, хто мати дитини. («Жодному чоловікові не можеш ти належати, і тобі не може належати ні жоден чоловік, ані жодна дитина. Спис — ось твій коханець, твоє дитя і твоє життя».) Такими дітьми дуже дорожать, позаяк існує пророцтво, що дитина, народжена від Діви, об’єднає клани і поверне аїльцям велич, яку вони мали в Епоху Легенд. Див. також Аїльці; Аїльські бойові спільноти.
Фейн, Ладан: Людина, яку за підозрою в належності до Друзів Морока кидають до в’язниці у фортеці Фал Дари.
Халіне: Старою мовою — «Ті, що приходили раніше», або ж провісники.
Хранителька хронік: Друга за авторитетом серед Айз Седай після Престол Амерлін. Виконує також обов’язки секретаря при Амерлін. Обирається довічно Радою Вежі, зазвичай з тієї ж Аджі, що й Амерлін. Див. також Престол Амерлін; Аджа.
Хребет Світу: Пасмо високих гір з небагатьма перевалами. Відокремлює Аїльську пустелю від західних земель.
Червоні Щити: Див. Аїльські бойові спільноти.
Шадар Лоґот: Місто, зруйноване та покинуте з часів Траллоцьких війн. Це зурочене місце, і в ньому небезпечним є навіть найменший камінець. Див також Мордот.
Шайнар: Одна з Порубіжних земель. Герб Шайнару — чорний яструб, що каменем падає з висоти.
Шайол Гул: Гора у Звироднілих землях, місце, де ув’язнено Морока.
Шей’тан: Див. Морок.
Шеріам: Айз Седай з Блакитної Аджі. Наставниця послушниць у Білій Вежі.
Шондар: Столиця Шончану, де у Дворі Дев’яти Місяців на Кришталевому троні править імператриця.
Шончанці: Нащадки військ Артура Яструбине Крило, які той послав переплисти Аритський океан. Повернулися, аби знову заволодіти землями своїх прабатьків.
Земля, з якої прибули шончанці, називається Шончан. Див. також: Халіне; Корінне; Реягель.
Шуфа: Убрання аїльця; хустина, зазвичай кольору піску або скель, якою огортають голову та шию, залишаючи неприкритим лише обличчя.
Яструбине Крило, Артур: Легендарний король (правив в 943-94 рр. В. Р), який об’єднав під своєю владою усі країни на захід від Хребта Світу. Він навіть послав військо за Аритський океан (992 В.Р.), але зв’язок з військом було втрачено після його смерті, яка спричинила Столітню війну. Його герб — золотий яструб у польоті. Див. також Столітня війна.