— Елайда мала ще одну причину прибути в Тар Балон, донько. Вона надіслала ідентичне повідомлення шістьма різними голубами, щоб я неодмінно його отримала, — і невідомо, кому ще в Тар Балоні вона надсилала голубів, — а потім прибула особисто. Вона розповіла Раді Вежі, що ти втручаєшся у життя якогось молодого чоловіка, який є тавереном і, крім того, небезпечним. Вона каже, що він був у Кеймліні, але коли вона розшукала корчму, де він зупинявся, то виявила, що ти його вже звідти викрала.
— Люди з тої корчми вірно й віддано нам служили, матінко. Якщо вона когось із них скривдила... — Морейн не змогла стримати гостроти в голосі і відчула, як заворушилася Леане. Ніхто не смів розмовляти із Престолом Амерлін таким тоном, навіть король на троні.
— Тобі варто знати, донько, — сухо відповіла Амерлін, — що Елайда нікого не кривдить, окрім тих, кого вважає небезпечними — Друзів Морока чи тих бідолашних дурників, які пробують бавитися з Єдиною Силою. Чи тих, хто загрожує Тар Балону. А всі інші, які не є Айз Седай, для неї — це пішаки на гральній дошці. На щастя для нього, корчмар, наскільки я пам’ятаю — майстер Ґілл, очевидно, дуже поважає Айз Седай і щиро відповів на всі її питання. Елайда навіть доволі схвально відгукувалася про нього. Але ще більше вона говорила про того молодика, якого ти забрала з собою. За її словами, він — найнебезпечніший чоловік із часів Артура Яструбине Крило. Тобі відомо, що іноді на неї сходить Передбачення, а тому Рада її словам довіряє.
Заради Леане Морейн додала своєму голосу якомога більшої сумирності. Він усе одно звучав не дуже сумирно, але на більше вона не була здатна.
— Зі мною тут перебувають троє молодих чоловіків, матінко, але жоден із них — не король, і я дуже сумніваюся, що хтось із них хоча б у сні марив про об’єднання світу під рукою одного державця. З часів Столітньої війни ніхто не мріяв повторити подвиг Артура Яструбине Крило.
— Так, донько. Сільські юнаки, як розповів мені лорд Аґельмар. Але один із них — та’верен. — Погляд Амерлін знову зісковзнув у бік подовгастого куба. — На розгляд Ради було винесено питання про те, що тебе слід відправити в усамітнення для роздумів. Запропонувала це одна із радниць від Зеленої Аджі, а дві інші підтримали її.
Леане видала звук чи то огиди, чи то розчарування. Вона завжди трималася осторонь, коли говорила Престол Амерлін, але тепер Морейн могла зрозуміти, чим викликане це втручання. Зелена Аджа вже тисячу років була союзницею Блакитної, ще з часів Артура Яструбине Крило, коли вони фактично виступали пліч-о-пліч.
— Матінко, я не маю жодного бажання вирощувати овочі в якомусь забутому селі. — І не стану, що б там не казала Рада Вежі.
— Інша пропозиція, також висунута Зеленими, стосувалася того, що під час твого усамітнення опіку над тобою слід доручити Червоній Аджі. Червоні радниці спробували зобразити здивування, та надто вже вони нагадували птахів-рибалок, які знають, що улов залишився без нагляду. — Амерлін пирхнула. — Червоні заявили про небажання опікуватися сестрою не зі своєї Аджі, але додали, що скоряться ухвалі Ради.
Морейн мимоволі здригнулася.
— Це було би... вкрай неприємно, матінко. — Це було би гірше, ніж неприємно, значно гірше; Червоні ніколи не були м’якосердими. Вона рішуче відклала цю думку, щоб обдумати її пізніше. — Матінко, мені не зрозумілий цей очевидний союз між Зеленими і Червоними. Їхні переконання, їхнє ставлення до чоловіків, їхні погляди на наші цілі як Айз Седай цілком протилежні. Червона і Зелена сестри навіть не можуть вести розмову, не підвищуючи голосу.
— Світ змінюється, донько. Чотири з останніх п’яти жінок, обраних на Престол Амерлін, походили з Блакитних. Може, вони вважають, що це забагато або що спосіб мислення Блакитних більше не задовольняє світ, сповнений Лжедраконів. За тисячу років багато чого може змінитися. — Амерлін скривилася і заговорила нібито сама до себе. — Давні мури слабшають, давні перепони зникають. — Вона опам’яталася, і її голос знову зазвучав твердо. — Була ще одна пропозиція, від якої досі тхне, як від риби, що тиждень засмерджувалася на причалі. Оскільки Леане належить до Блакитної Аджі, і я також походжу з Блакитних, було заявлено: відрядити зі мною у цю мандрівку двох Блакитних сестер означатиме, що Блакитна Аджа отримає чотирьох представниць. Це було запропоновано на Раді, дивлячись мені просто в очі, так наче обговорювалося питання ремонту каналізації. Проти мене виступило дві Білі сестри і дві Зелені. Жовті щось там шепотілися між собою, не висловлюючись ані за, ні проти. Ще один голос проти — і твоїх сестер Анаї і Мейґан тут би не було. Також велися такі розмови, розмови уголос, про те, що мені, мовляв, не слід узагалі покидати Білу Вежу.
Цим фактом Морейн була приголомшена ще більше, ніж коли почула, що Червона Аджа хоче прибрати її до своїх рук. До якої Аджі б не належала Хранителька літописів, вона виступала лише від імені Амерлін, а Амерлін виступала від імені всіх Айз Седай і всіх Адж. Так було повсякчас, і ніхто не стверджував протилежного, навіть у найтемніші дні Траллоцьких війн, навіть коли війська Артура Яструбине Крило взяли в облогу під стінами Тар Балона усіх до одної живих Айз Седай. І попри все Престол Амерлін залишалася Престолом Амерлін. Усі Айз Седай присягалися підкорятися їй. Ніхто не мав права ставити під сумнів те, що вона робила чи куди їхала. Ця пропозиція порушувала три тисячі років звичаїв і права.
— Хто посмів, матінко?
Сміх Престолу Амерлін був гірким.
— Майже всі, донько. Бунти у Кеймліні. Велике полювання скликають без нас, навіть не натякнувши про це аж до самого оголошення. Лжедракони ростуть, як дзвінці-червінці після дощу. Народи занепадають, а до Гри Домів долучилося більше вельмож, ніж будь-коли з часу, коли Артур Яструбине Крило перекреслив усі їхні підступи. І що найгірше, кожна з нас розуміє, що знову заворушився Морок. Покажи мені сестру, яка б хоч раз не помислила, що Біла Вежа втрачає контроль над подіями, і якщо вона не з Коричневої Аджі, то вона просто живий мрець. Час збігає для нас усіх, донько. Іноді мені здається, що я ледь не відчуваю, як його дедалі меншає.
— Як ви сказали, матінко, світ змінюється. І все ж за межами Сяйливих Мурів загрози набагато страшніші, ніж усередині.
На якусь мить погляд Амерлін зустрівся з поглядом Морейн, потім вона повільно кивнула.
— Залиш нас, Леане. Я хочу поговорити з моєю донькою Морейн наодинці.
Леане усього лиш на мить завагалася, проте сказала:
— Як бажаєте, матінко.
Морейн відчувала її здивування. Амерлін рідко давала авдієнції без присутності Хранительки, а тим паче сестрі, яку вона мала всі підстави покарати.
Двері відчинились і зачинилися за Леане. У передпокої вона і словом не промовиться про те, що відбувалося всередині, однак новина, що Морейн залишилася наодинці з Амерлін, пошириться поміж Айз Седай у Фал Дарі, наче пожежа в сухому лісі, і почнуться домисли.
Не встигли двері зачинитися, як Амерлін піднялася, і зараз же Морейн відчула поколювання шкіри, коли інша жінка скеровувала Єдину Силу. На якусь мить вона побачила, як Престол Амерлін оточив ореол яскравого сяйва.
— Не знаю, чи ще комусь вдалося довідатися про твій давній фокус, — сказала Престол Амерлін, обережно торкаючись пальцем блакитного каменя на чолі Морейн, — але більшість із нас зберігають свої невеликі фокуси, які вивчили у дитинстві. Хай там як, проте тепер ніхто не підслухає нашої розмови.
Зненацька вона обвила Морейн своїми руками, це були теплі обійми давніх подруг, і Морейн відповіла їй так само щиро.
— Морейн, ти єдина, з ким я можу згадувати, ким я була колись. Навіть Леане завжди поводиться так, наче я перетворилася на палантин і посох, навіть коли ми самі, так ніби ми ніколи не хихотіли разом, коли були послушницями. Іноді мені хочеться знову повернутися у час, коли ми з тобою ще були послушницями. Ще доволі невинними, щоб дивитися на світ так, ніби казки менестрелів стали реальністю, ще доволі невинними, щоб думати, ніби ми знайдемо собі чоловіків, — вони будуть принцами, пам’ятаєш, вродливими, дужими і лагідними? — які зможуть жити з жінками, що володіють силою Айз Седай. Ще доволі невинними, щоби мріяти про щасливе закінчення казок менестрелів про таке саме життя, як в інших жінок, хіба що з більшими можливостями.