– Вітаю, друже, – сказав Сердега, коли я переступив поріг його кабінету. – Вітаю з підвищенням! Сам особисто рекомендував. Отже, підшукуй, брате, когось на своє місце. Але умова – рівноцінного. Інакше не відпущу.
Я задумався: «Місюру б! Але коли б у нього хоч крапля розуму... Завалить же роботу».
Поки я обдумував, Сердега продовжував:
– Між іншим, твоє підвищення залежить од тебе самого. Чим швидше знайдеш заміну, тим швидше вирішиться твоя справа.
Почувши це, я, довго не думаючи, сказав:
– Місюра! Кращої кандидатури не знайти. Правда, ще немає досвіду, але це – ти сам знаєш – дається з роками. Місюра молодий, енергійний і розуміє своє діло.
– Ну що ж, Місюру так Місюру. Тобі видніше.
«А видніше, – подумав я, – попрацюєш, Сердего, з ним кілька днів і помітиш, на що він здатний. Може, хоч у тебе за ним аж загуде».
Минув деякий час. Я, кажуть, встиг уже знайти себе на новому місці. Більше вільного часу з'явилось. Чого б ото, гадаю, до Сердеги не завітати. Цікаво, як там тепер без мене поживає старий.
– На пенсію збираюсь, – відповів Сердега.
– Ранувато щось.
– Та дякуючи ж тобі. Знайшов же ти кадру. Признайся чесно, для чого ти це зробив? Щоб мені насолити чи щоб новеньку посаду швидше захопить? Тільки чесно.
– Якщо чесно, – кажу, – то ні перше, ні друге. Не хотілося мені самому звільняти Місюру. Надто вже він якийсь слухняний. Думаю, краще буде, коли це ти за мене зробиш.
– Так от, радуйся – сьогодні дзвонили з тресту, питали, кого б я порекомендував начальником вашого управління.
– Ати що?
– Порекомендував!
– Кого?
– Місюру. Гадаю, буде краще, коли його не я, а вони звільнять. Та й ти попрацюй трохи під його керівництвом. Все ж таки твоя кадра.
Тепер ви зрозуміли, чому я пішов з роботи за власним бажанням? А зустрінете Сердегу, запитайте, будь ласка, чи нема в нього чогось путнього. З задоволенням повернусь назад.
День голови колгоспу
(Не нарис)
Починається він, як і кожний день, з ранку. У голови колгоспу Івана Дмитровича Колоса він розпочинається так:
– Іване Дмитровичу, вам телефонограма. «Завтра в обідню перерву на тракторний стан приїде агіткультбригада. Їх потрібно нагодувати. Всього десять чоловік без керівника».
– Парасю, приготуй ложки.
– Іване Дмитровичу, Ванько впав з груші, дайте машину...
– Іване Дмитровичу, дзвонили з управління, щоб прислали чотирьох чоловік на машині за міндобривами...
– Іване Дмитровичу, передавали, що розпочалось масове відродження яблуневої плодожерки. Наказували негайно провести обприскування саду...
Дзвонить телефон.
– Іване Дмитровичу, забезпечте явку хімізатора колгоспу з журналом обліку.
– А хто ж обприскуватиме плодожерку?
– Наказ із райцентру...
– Іване Дмитровичу, вам наказують з'явитися в район з поясненням вашої неявки на семінар у комітет ДТСААФ...
Голова за голову, а йому пошту в руки.
– Іване Дмитровичу, наказують терміново передати в управління дані, скільки пошкоджено посівів від граду.
– А у нас град був?
– Грім був, Іване Дмитровичу, і дуже блискало, а граду не було. То що передавати?..
Іван Дмитрович розкриває конверти.
«Висилайте шовкопряда колгоспу за одержанням гусені. Шовкопряду видайте доручення і тару».
«Відбудеться нарада громадських розповсюджувачів преси, вам необхідно...»
«Забезпечте явку відповідального за спортивно-масову роботу на 9 годину ранку...»
«Негайно пришліть голову комітету ДТСААФ...»
«Повідомте дату злучки корів з бугаєм і тих корів, яких штучно запліднили, відповідно до форми Ж ...»
«Для забезпечення своєчасного виконання плану продажу державі хліба вашому колгоспові доводиться такий графік...»
У голові почало щось постукувати.
«Доводимо завдання по будуванню типових гноєсховищ та вивезення ставкового мулу...»
– У нас же ставків нема, де мул брати?
«Згідно прийнятих планів, оранку обов'язково проводити по злущеному ґрунту плугом з передплужником з обов'язковим укочуванням в агрегаті кільчастими котками".
– Невже той писар серйозно думає, що ми будемо орати бороною по нескошеній озимині?!
«Подати у виробниче управління заповнені таблиці № 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54 з урахуванням...»
«Повідомте, скільки збираєтесь заготувати в цьому році льоду?»
Голова зірвався з місця і кинувся до дверей.
Забувши розкрити листи з райвиконкому, «Союздруку», фінвідділу, райспоживспілки і з першої пожежної частини, він кинувся через городи в поле.