— Знаєш, Віктор, мені сподобалася твоя пропозиція, і я готова її прийняти, якщо ти ще не передумав — дівчина трохи бентежилася, адже суть договору була явно однозначною, але термін в три роки був явно кращий за десять-п'ятнадцять років.
— Відмінно, ти не пошкодуєш! — зрадів наш герой — дівчина йому дійсно подобалася, і він в душі сподівався, що його не обламають, як це зробила Лора з Версоли-2. Тоді завтра з ранку сходимо до адміністрації, погасимо твій борг, а доки лови контракт — вивчай, але до завтрашнього ранку він має бути підписаний тобою, інакше справи не буде, кицька!
Дівчина не стала довго тягнути, і через півгодини мисливець отримав назад свій документ з візою, обміркувавши нову думку про те, що знадобиться ще один всюдихід: по-перше, по кількості людей, а по-друге, потрібно буде тягнути з собою платформу з устаткуванням для селища. Тут він трохи замислився про цю проблему, не особливо прислухаючись до веселого щебетання Ляни під боком, поки не отримав кулачком у бік від неї, коли та зрозуміла, що її чоловік зовсім не слухає свою жінку.
— Що ти сказала, я прослухав? — поморщився Віктор — подруга поводилася напористо для першого дня контракту — повтори ще раз!
— Так от я і говорю: ця Дора запитувала, чи не захочеш ти узяти собі ще одну жінку в тимчасові… дружини?
— Кахи-кахи, несподівано… — закашлявся здивований хлопець — ти це серйозно? Гм… ось це поворот,… хоча, якщо подумати, то з іншого боку… принадно.
На обличчі хлопця розпливлася задоволена усмішка, а по обличчю Ляни пробігла тінь незадоволення, що відразу помітив мисливець і усміхнувся своїм думкам. Йому прийшло в голову, що Фручо, якщо звичайно погодиться на трирічний контракт, теж буде там одному зовсім кисло, а пропозиція Ляни мала в цьому сенсі конкретну користь. Навіть якщо хлопець відмовиться їхати з ним — ну що ж, дві наймані «дружини» краще, ніж одна. Але він чомусь був упевнений, що технік погодиться, тому ще одна жінка в їх невелику команду знадобиться у будь-якому випадку.
— У тебе такий задоволений вигляд, що я навіть не знаю, що думати — трохи сумно сказала дівчина, спостерігаючи за обличчям мисливця.
— Спокійно, дівчинка, все нормально — посміхнувся Вик — краще оголоси мені суму свого боргу і поклич сюди цю Дору — говоритимемо,… тут є одна ідея!
Хлопець не страждав комплексами: він знав, чим заробляють на життя дівчата, але трагедії для себе не робив — на Версолі усі заробляли, як могли — головне борг закрити і відлетіти додому, усе інше несуттєве. Врешті-решт, він не заміж їх звав, а на роботу на цілком певних умовах, які влаштовували обидві сторони. Незабаром до них приєдналася згадана дівчина, і компанія зайнялася обговоренням умов роботи: власне, обговорювали тільки Дора з Віктором, оскільки Ляна вже все підписала. Загальна сума боргу на двох склала майже сто шматків — хлопець порахував, що цілком потягне таку суму, оскільки згадав чотири місяці стриманості і здригнувся — другий раз його молодий, енергійний і модернізований організм такого не витримає більше. Доречно зауважити, Дора майже не читала договір — дізнавшись, що її подруга по «роботі» вже майже вільний громадянин (громадянка), не здригнувшись, поставила свій підпис і повернула документ Віктору — таким чином, тепер у хлопця були два партнери жіночої статі і сто тисяч в грошових зобов'язаннях перед світом Гронц. Незважаючи на явне бажання жінок закінчити усі формальності сьогодні, трапер залишився в ліжку, відмовившись кудись йти і щось сьогодні робити. Врешті-решт, подруги обласкали свого нового наймача, або заголубили швидше, а потім на пару годин пропали у своїх жіночих справах. Віктор незабаром заснув вичавленим лимоном, а присутність двох жіночих тіл поряд з собою виявив пізно вночі, коли прокинувся від спраги — коли повернулися, він не пам'ятав. Уранці отримав підписаний контракт від Бейна і посміхнувся — тепер у нього невелика команда, а значить і відповідальність перед людьми. Відразу ж вирішив з'ясувати питання з Дорою: