— Не відгукуються — підтвердив побоювання напарник через хвилину — схоже, ти правий, прокляття… я теж туди не полізу, раз ти так говориш — значить, так воно і є. Виходить, що чекали тих мисливців, а дочекалися якихось тварюк і пішли ним на корм. Біс-біс-біс,… як же так, Оллі — Зак був досвідченим хлопцем, я б ще міг зрозуміти втрату Номаса — молодий, гарячий, не сильно шанував авторитетів,… але Зак! — Чарч взявся за голову і став розгойдуватися з одного боку в інший, щось бурмочучи про себе.
— Тримай себе в руках, хлопець — зло кинув напарник, якому теж було страшно — він увесь тремтів, намагаючись з цим впоратися. Доживемо до ранку і рвонемо!
— Ти сам-то в це віриш? Був би флайер, може бути і рвонули — плювати на майно, життя дорожче, а так. Може, спробуємо домовитися, а?
Цього разу Оллі нічого не сказав — він вже і сам обмірковував такий варіант, хоч в результат подібних переговорів вірив погано…. якщо вони, звичайно почнуться. Навіть злість і почуття помсти за втрачених соратників кудись пропали, поступившись почуттю самозбереження — довелося визнати, що ці двоє відморожених мисливця обіграли їх, уміло використовуючи якісь свої навички. Ця парочка зовсім не походила на тих одинаків, яких вони обкладали даниною своєю бригадою — І якого біса вони полізли мстити… дебіли! До світанку ще залишалися близько двох годин, які обоє просиділи мовчки, дивлячись один на одного, і вирішуючи одне і те ж питання в глибині своїх мозків. Навіть коли їм почувся звук двигуна, вони продовжували сидіти, не намагаючись виглянути назовні — сподівалися, що ті двоє зараз вийдуть і нарвуться на тих тварюк, які зжерли другу пару їх команди. Дуже сподівалися…
А наші герої повернулися до табору через півгодини — довелося трохи попетляти, об'їжджаючи ями і тріщини в землі. У результаті, під'їхали до місця якраз в той час, коли хижаки доїдали свою пайку — зупинилися в п'ятнадцяти метрах від всюдиходів, спостерігаючи за нічною трапезою. Тварини відірвалися від їжі і подивилися у бік нової дійової особи у вигляді машини, і тут же обоє відчули на собі слабке навіювання — кожен по-своєму, звичайно.
— Ха, точно не можуть визначити нас і б'ють навмання — висловив свою думку Віктор, зморщившись від неприємних відчуттів в голові — знають тварюки, що усередині живі, ось і атакують. Швидше за все, ця парочка вже не вперше їсть людське м'ясо…. ти як, партнер, терпиш?
— Нормально — поморщився Волш — представ, вони мені такі приємні думки вселяють…. і звідки так навчилися, гади?
— Пополюємо? — питально подивився на напарника землянин — кинемо їм пару твоїх хлопавок, поки проморгаються, встигнемо всадити по парочці-другій голок в голову…. чи ще куди вийде. Як тобі мій план?
— Хріновий у тебе план, мисливець — відрізав старший групи — у нас тут пара озлоблених типів в корпусі поруч сидить, поки розбиратимемося з тварюками, нам прилетять подарунки від них — нафіг таке полювання, Вік!
— І то правда, не подумав — хлопнув себе по лобу хлопець — дебіл…. що тут скажеш. А ці кошаки молодці, зробили частину роботи за нас — так теж непогано вийшло…. їжте-їжте, Мурзики… капець, ну і пики у вас…!
Пара хижаків, поївши і зрозумівши, що нова їжа не збирається вилазити до них з коробки, гордо продефілювала повз їх кабіну і сховалася в ночі. Свій всюдихід приткнули до крайніх таким чином, що між ним і другим агрегатом, де, імовірно були ще люди, виявився порожній вже фургон. За годину, коли почало світати, Волш з напарником були вже на даху сусіднього: відкидний щиток в районі стельового люка був в горизонтальному положенні, а сам люк був відкритий навстіж. Огляд порожнього всюдихода підтвердив їх думки — місцевих хазяїв нещодавно зхарчили два нічні мешканці, а внутрішній простір був забито спорядженням і припасами з кинутих раніше машин. Залишалося розібратися із залишками бригади нагибаторів і їх транспортом — останній штрих, так би мовити.
— Я зайду з боку головного входу — сказав Віктор, беручи в руки свій «Шутах-36», і засовуючи в кишені парочку саморобних шумових гранат. План простий, як голка: відкривається люк, б'ю впритул, кидаю всередину хлопавку, заходжу і кидаю ще одну, потім ще одну — І так, поки не знайду другого. А ти спробуй їх відвернути — у них два варіанти: вийти на зв'язок і щось запропонувати, або прямо зараз драпати — тоді операція відкладається ще на добу, не критично.
…В цей час парочка мисливців за головами, що залишилися самі, намагалася прийти до єдиного рішення.