Договорити хлопцю не дали — розлючений останньою фразою боєць вмазав в живіт хлопцю черевик і додав кулаком в металізованій рукавичці. І хоч за останній час колишній офісний клерк непогано накачав своє тіло, проте, такого удару він не витримав і звалився на землю, випльовуючи уламки зубів і кров. Оскаженілого бійця встигли зупинити його ж товариші — той абсолютно втратив над собою контроль, намагаючись добити ногами мисливця, який лежав вже на землі.
— Ідіот! — кричали на нього його ж товариші по службі — чого ти до нього причепився, у тебе тепер вибір невеликий, кретин…. тобі адже усі говорили — забувай свої замашки,…тут так не можна!
— Він мене на хрін послав, обізвав козлом — я при виконанні! — наполягав на своїй версії охоронець, що помалу починав розуміти, що устряв в неприємності — в цій ситуації його цілком можуть викликати на дуель на умовах того, хто викликає. Але перед цим його звільнять за перевищення повноважень, а тоді він залишиться наодинці з цим мисливцем.
Волш допоміг звестися напарникові на ноги — удар військовим черевиком в обличчя непідготовленій людині був сильним, і цій людині зараз була потрібна медична допомога — Віктор втратив декілька зубів. Тут втрутився представник адміністрації селища, що підійшов до них, і вони стали з'ясовувати обставини події: для бійця все виявилося погано, так що вирішення питання компенсації повністю залежало від мисливця. Хлопець роздумував недовго: за неписаними законами планети будь-яка образа, а тим більше в такій формі, повинна була змивати кров'ю — Інакше він сильно падав в очах інших мисливців, тому на перевірку у нього був всього один варіант.
— Дуель в савані — сплюнув кров хлопець, а по навколишніх людях пройшло важке зітхання — тільки спочатку підлікуюся трохи, а то щось у мене здоров'я похитнулося. Нікуди не йди боєць, день-другий і прогуляємося удвох…. тут недалеко.
Слід сказати, що хлопець вибрав найважчий варіант з'ясування стосунків, який застосовувався серед колоністів дуже рідко, і все з тієї ж самої причини — ментальні звірі. Більшість таких конфліктів проходили повз охорону і адміністрацію селища — навіщо вмішувати у свої розбірки ще когось, якщо можна розібратися зі своїм кривдником в савані як завгодно і як зручно. Правда, у випадку з жителями селища — не мисливцями такий варіант не проходив — тут було потрібне втручання охорони і процедура виклику на дуель. Тобто, мисливець ти або ні, але якщо нарвався, то відповідаєш за свої слова або дії зброєю — І нікого не хвилює, що ти погано стріляєш, або бачиш зброю вперше — твої проблеми. У випадку з охоронцем, що перейшов межу, був якраз такий варіант — тепер він повинен дочекатися, коли Віктор підлікується, і вони підуть з'ясовувати стосунки чимдалі від селища. Першим на виклик зреагував представник адміністрації селища:
— Так, боєць, ти все чув,… і усі навкруги теж чули. Ти звільнений…. здати бронекостюм, зброю і взагалі все, що тобі видало селище. Нікуди не від'їжджати з селища і не намагатися його покинути — в цьому випадку за твою голову буде встановлено винагороду, і будь-який житель планети може тебе убити, як утікача і злочинця — це перше! Друге — в зазначений осоружною стороною термін ти маєш бути на воротях периметра — хоч голий, хоч обвішайся зброєю від ніг до голови…. все, що зможеш купити за свої гроші, усе твоє — закон не обмежує дуелянтів у виборі зброї. Зрозуміло?
— Це як же? — заплескав очима здивований боєць — а…
— Ти що, думав, що в казенному бронекостюмі і з штурмовим комплексом підеш на дуель? — примружився чиновник — наступного разу спочатку думатимеш головою, а потім битимеш цивільних,… якщо, звичайно у тебе буде чим думати наступного разу, хе-хе.
Потім тип обернувся до нашого героя і перепитав у нього:
— Ти точно упевнений у своєму виборі, хлопець? Є варіанти куди простіше і менш болісніші закінчити своє життя — може передумаєш?
— Ні, все нормально — посміхнувся Віктор і скривився від болю у роті — так і зробимо, як я і сказав — савана і точка!
Наступних декілька днів хлопець лікувався: спочатку його обстежували, засовуючи всередину якийсь шланг, просвічували, і, загалом, знущались, як тільки хотілося медикам. Потім лікували — дуже ефективно, до речі, що йому сподобалося — а в перервах між лікуванням йому робили нові зуби за новою технологією (по новій для нього, а для місцевих це була вже давно відома стара), Коротше через три дні він вже був живим, бадьорим і злим. Ранок того дня зібрав декілька десятків роззяв — усі хотіли подивитися на двох дурнів, що вирішили трохи постріляти один в одного в дикій місцевості, неначе більше не було де зайнятися цією цікавою справою, щоб усі бажаючі могли подивитися представлення. Віктор узяв з собою іглостріл — зброя ідеально підходила для вбивства собі подібних, працювало відносно тихо, на відміну від інших типів стволів. Запасна обойма, фляга, бінокль і декілька хлопавок-саморобок від Волша — ось майже і все, якщо не рахувати ножа на стегні — багато зброї тільки збільшує вагу і обмежує мобільність. Вік навіть надів простий комбінезон замість свого посиленого зі вставками — теж зайвий кілограм, як не крути, а ось прибувший охоронець, усіх здивував. У руках іглостріл, на стегнах два пістолети, два ножі і бронежилет на груди і спину — чоловік виявився фанатом всяких стріляючих штучок і серйозно підготувався до дуелі. Але в очах читався страх — це бачив сам Віктор, це відчували інші присутні, а мисливці навіть стали підколювати: