Жатт — так звали охоронця, знаходився зараз в злегка панічному стані, але признатися в тому, що йому страшно, боявся — ось такий парадокс. Години півтори або дві назад його висадили з броньовика охорони селища і покотили далі, вказавши рукою напрям на селище. Правда, при цьому попередили, щоб не думав повертатися назад без підтвердження ліквідації супротивника, натякнувши, що у такому разі його замочать прямо на вході в периметр,… як злочинця за винагороду. Тому наступну годину хлопець сидів в траві, думаючи, що йому робити — ситуація, в яку він потрапив по дурості своєї натури, була похмурою: десь поруч бродить той мисливець, якого він побив для острашки, як тоді думав. Але подальший поворот подій його явно вибив з колії: майже безпечна робота дала йому сильного стусана, і залишила наодинці з дикою природою і тим, хто хотів з ним поквитатися. Зараз-то він вже зрозумів, що явно вийшов за рамки своїх повноважень і не мав права щось вимагати пояснень у тих мисливців, але зухвалий хлопець на ім'я Віктор його порядно злив…. ех, що тепер згадувати! Виклик на дуель в умовах дикої природи він спочатку сприйняв як безглуздий жарт — адже він був представником закону, як-не-як, але реакція чиновника і його колишніх товаришів по службі сильно злякала і спантеличила. Воднораз він став для них небажаним елементом, а швидкість, з якою його вигнали і позбавили усього майна, пригнічувала.
Але Жатт був міцним чоловіком і швидко узяв себе в руки тоді: що йому якийсь мисливець, адже він професіонал — стріляти його основна робота, і цей Віктор йому не рівня. Проте дещо тривожило те, що розбиратися з мисливцем доведеться не в звичних умовах селища, а серед незнайомого оточення. Крім того сильно турбували дані з баз по тваринному світу планети, які учили тут все без виключення, навіть якщо ти працював барменом в якомусь барі. Інформація пригноблювала: місцеві тварини були ментально-активними і дуже часто мисливці ставали дичиною — не все, але і того що там було в тих базах, йому вистачало. І ось зараз він знаходився один посеред безкрайнього океану трави, де можна було і не помітити цих монстрів.
— Але ж той хлопець теж тут — думав Жатт, згадуючи його обличчя — він адже також як і він ризикує зараз потрапити на обід до хижаків.
Правда, йому сказали, що в цій місцевості — а тут було всього чотири години пішки до селища — тут небезпечні тварюки з'являлися тільки вночі, а вдень тут було майже безпечно. Але ці завірення у відносній безпеці зони його мало заспокоювали, і зараз Жатт похмуро дивився, то на свою зброю, то в ту сторону, куди поїхав броньовик охорони — десь там висадили його суперника. З одного боку це було перевагою, оскільки давало хоч якусь інформацію по місцю розташування мисливця, а з іншого боку, це могло бути і недоліком, якщо він зосередиться тільки на одному напрямі.
— Чортів мисливець — бурчав боєць — довелося витратити свої кровні заощадження, щоб озброїтися і спорядити самого себе в похід. За усі стволи і обвіс віддав майже одинадцять тисяч бон, а потрібні речі тупо забув!
Тоді, коли хлопець купував собі зброю і спорядження, ніяких сумнівів у виборі у нього не було, а ось зараз, коли зрозумів, що в армованому комбінезоні і бронежилеті дуже незручно і спекотно, ці сумніви ятрили душу і гризли мозок.
— Пити не узяв, бінокль не узяв, зате обвішався зброєю…. та і цей проклятий бронік дихати не дає. А зараз-то ще ранок, а що буде години через чотири?
Тут він почув якийсь шум зліва від себе: хтось або щось шумно пробиралося в його напрямі, видаючи невдоволені хрюкаючі звуки — боєць схопився, стискаючи іглостріл і направивши його в ту сторону, звідки наближалися ці звуки. Через пару секунд майже поруч вискочив місцевий різновид свині — побачивши хлопця, тварина різко завищала і кинулася навтіки, а услід за ним в ту ж сторону проскочило ще п'ять схожих кошлатих тушок. Очевидно, місцеві хрюшки знали, що можна чекати від двоногого організму, оскільки, перелякано вищавши і хрюкаючи, компанія віддалялася дуже спритно для своїх коротких ніжок. Жатт з переляку навіть пару разів натиснув на спуск, настільки все було несподівано і швидко — потрапив або ні, було неясно, але тваринки тільки шустріше заворушилися і захрюкали.