— Дивно — вголос сказав наш герой, напружено стискаючи «Шутах» — тут нічого не повинно літати, це адже сіра зона…. а може вже і чорна, чіткого розмежування ніхто не знає…. а ця штука нахабно літає. Чуєш, я не зрозумів — ти хто, ще раз повторити можеш?
— Біомозок об'єкту ТТ-13.62–04, власне позначення по штату «04М», тепер зрозуміло? — літаючий трикутник помалу знижувався до хлопця, і той почав нервувати.
— Гм, а мені здається, що ти брешеш — те, що я бачу перед собою, швидше за все підходить під поняття безпілотник або дрон, так що потрібно дещо з'ясувати спершу!
— Та ні, ти не зрозумів, я… — кінець фрази заглушив різкий виск з дрона — один з кругів, що світилися на його «череві» раптом потух і апарат став засмиканими рухами завалюватися на землянина.
Віктор визнав цей маневр украй підозрілим і агресивним, оскільки пристрій падав прямо на нього.
— Бабах! — сказав «Шутах» в руках мисливця і хлопця повело назад віддачею — результат самооборони, як вважав хазяїн ручної мортири, був цілком задовільним: трикутнику знесло один кут (крило?), і інопланетна штучка, втративши рівновагу, пішла каменем в смугу, врізавшись в неї в трьох метрах від мисливця.
— Це провокація! Е… як тебе там, забув… о, згадав — 04М — так справи не робляться, ти якийсь неправильний біомозок!
— Яка провокація, навіщо стріляв, людино? — голос продовжував доноситися з останків літаючої цяцьки, і Віктору здалися в ньому відтінки відчаю — це був мій останній дрон-розвідник, а я сам знаходжуся у бункері зліва від розгінної смуги для човників.
— О! Точно, а я все думав, що тут вибивається із загальної картини — просвітлів наш герой — ворота… ось вони виглядають якраз добре, в порівнянні з усім іншим місцевим мотлохом.
Дійсно, якщо придивитися, то можна було помітити, що цілими виглядали тільки дві великі стулки в торці штучного пагорба — здається на Землі такі насипи називали капонірами — неначе довгий циліндр закопали до середини, засипавши потім з двох сторін ґрунтом. Штучна піднесеність, що утворилася, не особливо впадала у вічі, добре вписуючись в загальну картину місцевості, а ось величезні ворота у боковині цього «пагорба» виділялися своєю доглянутістю. Залишивши пошкоджений трикутний агрегат там, де він впав, Віктор повернувся у всюдихід, продовжуючи по дорозі слухати обривки фраз, які доносилися з тієї штучки — місцевий розумник сильно горював про втрату дрона, не припиняючись давити на вуха землянинові ідеєю співпраці.
— Раз нас запрошують, значить потрібно сходити познайомитися! — бурмотав мисливець, вирулюючи своїм всюдиходом до воріт — зблизька приблизні габарити входу оцінювалися ним, як метрів по десять на кожну стулку, але зараз була відкрита тільки одна з них, та і то не до кінця — але ширини цілком вистачало, щоб заїхати всередину своїм монстриком.
Глянувши на лобове скло, куди транслювалися проекції з усіх камер огляду, помітив, що відразу за ним стулка прийшла в рух, перекриваючи виїзд, але інтуїція доки мовчала. Та і цей 04М зумів якимсь чином увійти в контакт з його кристалом, продовжуючи переконувати людину у своїй лояльності — так що особливо не тривожився, а замість цього включив лобові прожектори, оскільки в ангарі відразу стало темно.
— Гм, це більше схоже на якийсь складальний цех…. вірніше це було ним колись, а зараз… — чоловік помітив в далекому кінці ангара рух і придивився — ей, як тебе там… 04М — це ти там бродиш в тіні, або ще один твій підлеглий…. щось мені форма його конструкції не подобається,… чуєш мене, розумник?
— Це ремонтний робот, ще парочка залишилася — доводиться підтримувати ангар у більш-менш нормальному виді, давай людина, виходь, і поговоримо, не даремно ж ти сюди приїхав так здалека — я знаю, де живе ваша раса на цій планеті.
— Взагалі-то щодо порядку я б посперечався з тобою, ну та гаразд — тобі видніше. А щодо приїхав: так тут все просто, тебе не шукав, ця зустріч для мене несподіванка…. поки ось не знаю якого роду — приємна або ні. Просто подорожую, паралельно шукаю місце для спорудження свого міні-селища — хочу мати свій дім в зручному місці, зайнятися освоєнням незайманої території, я адже мисливець, спеціалізуюся на видобутку цінних інгредієнтів з ментальних тварин. Нічого секретного або загадкового…. тепер твоя черга — що ти там хотів мені запропонувати? І взагалі, де ти засів — якось незручно говорити з порожнечею, та і робот цей мене нервує…. увесь час в тіні ховається і кінцівок у нього забагато, на зброю схоже…