— Послухай, «партнер» — хлопець вирішив спробувати домовитися полюбовно про тишу, оскільки псувати стосунки на їх самому початку не хотілося, адже агрегат був дуже цінним, а в перспективі — діамантовим. Але і сіпатися кожного разу йому теж вже набридло — в чому справа, ти поводишся, як маленька дитина, якій все цікаво, навіть якось дивно…. невже за триста років не наговорився?
— А з ким мені розмовляти-то було, як мої творці відлетіли? Ти тільки уяви собі, що до цього моменту я був в курсі всього, що відбувалося на базі «04» — через мене йшли усі результати досліджень, звіти про постачання, я постійно спілкувався з персоналом наукової місії — усі ШІ так підвищують свій рівень. Потім в один прекрасний момент усі втекли і п'ятдесят років самотності — розмовами з таким як я на інших об'єктах можна нехтувати — у всіх одне і те ж в програмі і протоколах. Коли прилетіла інша раса, що нагнула імовірно вегарів, спілкуватися було тим більше не можна — протоколи поведінки при виявленні чужих не обійдеш, вони вшиті глибоко на базовому рівні. Та і безглуздо спілкуватися з потенційним ворогом своїх творців: навпаки, наша діяльність була спрямована на створення максимальних незручностей і пасивних перешкод в освоєнні планети. У відкриті конфлікти ми не лізли, оскільки особливо було нічим, якщо бути відвертим — майно, що залишилося, було спрямоване на маскування усіх баз, підтримку роботи мережі блокувальників і ускладнення життя прибульцям…. хоча їм і звірі серйозно ускладнили її. Ці організми виявилися хисткими в ментальному плані і швидко зібрали речі і покотили до себе назад, ну, або щось ще підкорювати або вивчати. Ось, а потім два століття повного затишшя і деградації: накопичені ресурси закінчувалися, устаткування руйнувалося під дією атмосфери — колеги як я, поступово замовкали. На орбіті з супутниками все було трохи краще: все-таки там атмосфери немає, процеси корозії і окислення відсутні, а усередині клімат не підтримувався зважаючи на відсутність на борту живих істот. Але і там всього стало менше, так… І тут раптом з'являється ваша раса, але базовий протокол протидії і ухилення від контактів нікуди не подівся, так що з твоїми родичами теж ніхто не спілкувався, а тільки дивилися і слухали з боку — мову вашу вивчили, рівень розвитку цивілізації і таке інше. Та і мало нас на той момент залишалося,… а я ось десять років як один — І тут ти на мою територію заїхав. Договір ти схвалив, так що з тобою можу говорити, а з іншими людьми ні — протокол забороняє.
— Якось це дивно — гмикнув мисливець — протокол забороняє, але ж спілкуєшся…. щось не сходиться, розумник, за дурня не тримай!
— Тут все просто, Віктор: в мої обов'язки входить підтримка бази в робочому стані, і щоб ти не говорив про те, що вегарів давно усіх знищили, і цивілізація якщо залишилася на базовій планеті, то відкотилася кудись там назад — все одно я зобов'язаний виконувати свої функції. Я можу притягати для відновних робіт кого хочу, на своїх умовах, звичайно, так що ти начебто як тимчасовий співробітник на об'єкті — ось з тобою і говорю…. а взагалі нудно, більше двохсот років з живими розумними організмами не спілкувався.
— Послухай, 04М, це усе зрозуміло і цікаво, але ти мене відволікаєш від роботи і не даєш мені нормально відпочивати — якщо ти не в курсі, то живим істотам потрібно час від часу відпочивати, спати і таке інше. Так можна і неприємності не помітити: ось прикинь, стріляю я, наприклад, в хижака, який намагається мене з'їсти, а тут твої повідомлення приходять… реально дратує! Давай домовимося: я говоритиму з тобою на будь-які теми пару разів на добу, коли буду вільний від роботи — ось тоді і став свої питання скільки хочеш, а в решту часу не відволікай. Ти, до речі, і так маєш повний доступ до кристала всюдихода, знаєш все, що відбувається на його борту… не нахабній!
Потім партнери ще трохи посперечалися про перспективи спілкування по графіку, але землянин зміг наполягти на своєму, прийшовши до консенсусу про те, що такі сеанси обміну інформацією будуть вечорами, коли робота завершена і настає період відпочинку. У вільний час наш герой роздумував про те, що місце в районі злиття двох потоків, де розташовувалася база «04», було дуже привабливе для основи тут свого селища, хоч тут і жив його «біопартнер» — узяти хоч би мережу випромінювачів, яка явно буде до місця невеликому поселенню людей…. безпека і таке інше. Врешті-решт, не обов'язково влаштовувати тут общину, агітувати жити тут когось — люди швидко просічуть, що тут є щось цінне: як ніяк, а в наявності сучасна, майже в ідеальному стані ЗПС, капонір з багаторівневим ангаром. Усе інше можна розібрати, розвалити і використати для спорудження нового поселення.