— Зрозуміло тобі або ні, тут це неважливо, а погано для нас — якщо він з ними зв'яжеться, як мисливець, то твої позиції на посту головного клапана на трубі з назвою Версола-2 будуть дуже хисткими, це я тобі гарантую. Ти в курсі, що цивілізація Гронц перевершує по розвитку будь-яку з чотирьох, представлених на Версолі, і від повноцінної війни за відкриті території їх утримує лише наша загальна чисельна перевага. Не думаю, що твій протеже випадково опинився біля них — так далеко їхати просто так, без мети,… і головне — як можна так далеко заїхати, адже якщо ти на всюдиході, то ще якось це усе можна пояснити, але на відкритому багі? Сам розумієш, що такого самотнього подорожнього савана з'їсть і не помітить, але якщо хлопець забрався якимсь чином так далеко, то це означає тільки одне — він щось знайшов, або щось знає таке, що дозволяє йому вільно переміщатися по материку. Втрата такого ресурсу для нас буде чутливим ударом, ми вже намітили певні плани в його відношенні, а тут такий косяк з твого боку. Швидше за все, тобі в найближчому майбутньому доведеться змінювати професію або планету, Кайл — такий прокол тобі не пробачать. Хлопцю слід було створити умови максимальної комфортності, допомогти, якщо було потрібно, зацікавити чимось, наприклад хорошими грошима на прийомі товару — з такою різницею між ціною скупки і цінами тут, на орбіті, цілком можна було і поворушитися.
— Тут не прийнято втручатися в справи поселенців, і ви це прекрасно знаєте, можна і виклик на дуель отримати: прості устої, прості правила — спускайтеся сюди і самі спробуйте, а я на це подивлюся — зло посміхнувся Кайл.
— Прийнято, не прийнято — потрібно було ворушитися, а не гроші рахувати у себе в кишені! — розсердилася людина на екрані — у нього до якого терміну контракт дійсний?
— Закінчився контракт, вже більше місяця, як вийшов термін — корпорант і сам був невдоволений ситуацією, але цей самовдоволений чинуша з орбіти його конкретно злив.
— Якщо Віктор перейде працювати на Гронц, то можеш відразу пакувати свої валізи — кинув тип на прощання і відключився.
— Гм, значить, ти живий та здоровий — роздумував потім Кайл, коли злість від спілкування з орбітою уляглася — ти повний загадок, Віктор… як же ти туди дістався, та і взагалі, навіщо ти так різко в савану утік, що так припекло-то? Потрібно обрадувати Волша — переживає за хлопця, він буде радий почути, що з ним все гаразд.
Уранці Віктор трохи попорпався у своєму всюдиході: довелося попрацювати із створенням нового облікового запису в кристалі для Бейна — новий водій, як-не-як. Тут були деякі складнощі, пов'язані в основному із зв'язком і навігацією — не хотілося показувати випадковому ще попутникові доступ до повної карти материків, та і доступ до лазерного пристрою на даху теж слід було обмежити. Тут згодилося те, що його кубічний партнер мав повний доступ до кристала всюдихода, і міг при необхідності блокувати небажані дії новачка. Хоч хлопця трохи і напружував такий підхід 04М, але доки ніяких спроб контролю з його боку не було — розумник не втручався в полювання і процес управління машиною. Та і поведінка штучної особистості помалу мінялася — той вже не атакував мисливця постійними питаннями і повідомленнями, очевидно, повернувся в норму…. чи якось так, а можливо, що там на базі вже провів з собою відновні роботи, адже органіку йому Віктор доставив в повному об'ємі. Підсумком їх спільної діяльності стала нова обліковка для техніка з обмеженими правами, а під час майбутньої місячної поїздки мисливець збирався предметно поговорити з кандидатом в команду. Оскільки самого кандидата ще не було — очевидно, у техніків був свій розпорядок дня, то чоловік встиг поснідати і зараз сидів у водійському кріслі, обмірковуючи ситуацію — тут несподівано на лобовій панелі кабіни висвітився значок виклику — це був Волш.
— Ух ти — здивувався Віктор — нагулявся, чи що, або як? Дивно, чотири місяці ніяких спроб зв'язатися не було, а тут всього третій день в цьому селищі і вже питання. Хоча так, який зв'язок у мене міг бути весь цей час… отупів я щось з цим полюванням — ось коли на Землі торгував всяким мотлохом, тоді мозки працювали швидше. Але все одно — який збіг, тільки з'явився у людей, і відразу мене знайшли — звідки він дізнався, що я тут, та і взагалі, що я живий? Гаразд, партнер все-таки, поговоримо.
— Привіт Волш, як там твоя подруга, не заїздила тебе, ха-ха-ха? — мисливець прийняв виклик і зараз спостерігав задоволене обличчя напарника — той розмовляв з якогось приміщення, яке йому було смутно знайомим.