Заплутані романні колізії часто призводять до того, що протилежності відміняються або взаємодіють, тож мотивацію певних вчинків нерідко визначають взаємо виключні цілі. Так таємничі Вони відправляють Слотропа в Зону «знищувати чорних» (не дати їм побудувати ракету під номером 00001), ніби не усвідомлюючи, яке це невиразне, а тому недосяжне завдання, зважаючи передусім на неоковирного виконавця, претеріта і дурня. Блазня-дурня у багатьох смислах, але передусім як 22 карти Старших арканів з колоди таро, номер якої 0. Водночас у декількох епізодах він також асоціюється з 12 картою — «Повішеник[708]», а у термінології Пінчона Слотроп — це той, хто так і не став «засранцем» («badass»). Найдокладніше про засранців письменник пише в есеї «Чи нормально бути луддитом?» (1984), де він так називає Неда Лудда, який наприкінці XVIII ст. на знак протесту нібито зруйнував кілька ткацьких машин, назавжди ставши символом «божевільного технофоба». Проте Пінчон пропонує вважати його не одним з тих, хто «має сумніви щодо технологій, особливо ядерної», а тим, хто «попереджає про те, що може статися, коли технологія і ті, хто її використовують, стають неконтрольовані». «Засранець» має бути «Злим» («Bad») і «Великим» («Big»), тобто таким, як Кінґ-Конґ, щодо якого знаковою є остання фраза з відомого фільма 1933 року: «Не літаки стали причиною його смерті. Чудовисько загинуло через красуню». Знаково, що Слотроп в одному з епізодів «Веселки тяжіння» переодягається не у «найвищу, найсмаглявішу із голлівудських зірок», а саме в цю фатальну кінокрасуню, яку зіграла акторка Фей Рей (зовні на неї також подібна Свонлейк). Тайрон точно не «засранець», адже, зрештою, не може зупинити ракетні технології, хоч і може «передбачати» місця їхнього майбутнього влучання. Своєрідним двійником Слотропа є матрос Бодін (різні родичі якого є майже в усій прозі Пінчона, бо так він, зокрема, реалізує принцип гіпертекстуальності), що дезертирував з американського ескадреного міноносця «Джон Е. Бедесс» («John Е. Badass»), тобто дослівно «пішов від засранців». Також Бодін — один із тих небагатьох, хто насамкінець «не втратив здатності бачити у Тайронові цілісну сутність».
Слотроп, поїхавши до Європи, ще й порушив сімейну традицію, яку письменник описує так: «Лайно, гроші і Слово — три американські істини, рушійні сили американської мобільності — підкорили Слотропів, назавжди пристебнули їх до долі країни». У романі є безліч сцен (найвідоміша, — галюцинаторний епізод, де Тайрон у барі «Трояндовий край» пірнає в «підземне царство», хоч і по гармоніку, а не до Еврідіки), де безпосередньо чи опосередковано згадано лайно («shit») й обіграно всю його багатозначність, хоч передусім це один із символів претерітства (значущо утвердженого в сцені копрофагії). Зокрема тоді, коли Слотроп знаходить в досьє кодовий словник Джемфа, у якому його позначено ініціалами Т. С. (Т. S.), що, як зауважує він, навряд чи означає «Тямуща Срань» («Tough Shit»). Ці ініціали — ще й імовірний натяк на англо-американського поета Т. С. Еліота (у творі є згадка про квітень з його поеми «Безплідна земля») — надзвичайно важливого автора для Пінчона та й загалом для сучасної літератури, адже саме Джойс, Беккет та Еліот у першій половині XX століття оновили й (пост)модернізували три роди літератури: відповідно прозу, драму і лірику. У «Веселці тяжіння» натомість показано роль Рільке[709] у формуванні німецького характеру: його книжку «Дуїнянські елегії» постійно має при собі Блікеро. І, крім того, у «Десятій елегії» поета напророковано пришестя ангела, хоч і не вісника життя, а скинутого посланця: «Але то не зірка, це — падіння, яскравий ангел смерті». Література зокрема і мистецтво загалом не покращують світ, адже перебувають поза етичним виміром, тому захоплення високохудожньою поезією австрійського генія аж ніяк не робить людину добрішою, радше навпаки — сприяє снобізму й імморалізму: як можна шкодувати за людьми, які не читають Рільке?
708
У романі діє агентство ПОТІК, що в оригіналі має назву PISCES (дослівно лат. «РИБИ»), яка розшифровується як «Psychological Intelligence Schemes for Expediting Surrender» («Проєкти психологічної розвідки для прискорення капітуляції»). Його лондонське відділення розташоване у «Дванадцятому домі», а 12-й зодіакальний дім — це якраз Риби. Пінчон любить гратися з астрологією, абревіатурами й нумерологією.
709
Докладніше про це — Hohmann Ch. Thomas Pynchon's «Gravity's Rainbow»: A Study of Its Conceptual Structure and of Rilke's Influence. — New York: Peter Lang, 1986.