А от стояк… він або є, або його немає. Бінарно й вишукано. Спостереження може здійснювати навіть студент.
Безумовний подразник = погладжування пеніса стерильним ватним тампоном.
Безумовний рефлекс = стояк.
Умовний подразник = х.
Умовний рефлекс = стояк за наявності х, погладжування вже зайве, потрібен лишень цей х.
Е… х? це який же х? Той самий — відомий «Таємничий Подразник», що заворожував покоління студентів з курсу поведінкової терапії — ось який х. Середньостатистичний університетський журнал щорічно публікує 1,05 дюйма тексту з цього питання, що, за іронією долі, дорівнює саме середній величині ерекції Малого Т, зафіксованій Джемфом.
Одне слово, за традицією, у дрібного сисунця цей рефлекс знищили б. Джемф, за термінологією Павлова, «загасив» би вироблений еректильний рефлекс, а вже потому відпустив би немовля на всі чотири сторони. Найімовірніше, Джемф так би і вчинив. Однак, як висловився сам Іван Петрович, «маємо не лише говорити про повне або часткове згасання умовного рефлексу, але й розуміти, що воно може тривати за точкою згасання рефлексу до нуля. Неможливо говорити про ступінь згасання лише на основі сили рефлексу чи його відсутності, оскільки за нулем можливе приховане згасання». Курсив містера Пойнтсмена.
Чи здатний умовний рефлекс проіснувати, не виявляючись, двадцять або тридцять років? Чи загасив його доктор Джемф лиш до нуля — дочекався, коли стояк у немовляти за наявності подразника х став рівний нулеві, і все кинув? Чи забув він про «приховане згасання за нулем», знехтував ним? Якщо знехтував, то чому? Має що про це сказати Національна науково-дослідна рада?
Під кінець 1944-го «Біла візитація» відкрила Слотропа, хоча багатьом він давно був відомий як уславлений Малий Тайрон — чистісінький тобі Новий Світ, багато хто навіть вирішив, що вдалося щось віднайти.
На думку Роджера Мехіко, то вибрики статистики, але тепер він відчуває, як здригаються самі підвалини цієї науки — глибше, ніж здатні її струснути якісь несподіванки. Вибрик, вибрик, вибрик — вдумайтеся, що за слово: яка чітка остаточність у фінальному поруху язика. Натяк на прохід за повне зімкнення задньої частини язика з піднебіннями — за нуль — в інший світ. Ви, звісно, не «проходите за». Але розумом усвідомлюєте, як саме ви маєте проходити.
Ґроуст вважає, що вся річ у попередньому знанні.
— Слотроп уміє передбачити, коли ракета впаде в заданій точці. Він досі живий, а це доводить, що він діє, керуючись майбутньою інформацією, обминає район, коли там має впасти ракета. — Доктор Ґроуст до пуття не знає, до чого тут секс, може, й ні до чого.
Та Едвін Трікл, найбільший фройдист серед дослідників психіки, переконаний, що дар Слотропа полягає у психокінезі. Слотроп силою свідомості викликає падіння ракет там, де вони падають. Можливо, і не ганяє їх по небу фізично, а скажімо, впливає на систему наведення ракет, сплутує електричні сигнали. Хоч би що виробляв Слотроп, у теорії доктора Трікла секс наявний.
— Він підсвідомо хоче стерти всі сліди сексуального Іншого, якого на своїй карті символічно позначає — і це дуже істотно — зіркою, цим анально-садистським символом шкільного успіху, що ним просякла початкова освіта в Америці…
Саме карта їх і лякає, карта, на якій Слотроп веде лік своїм перемогам. Зірочки складаються в Пуассонів розподіл, наче ракетні удари на Роджеровій карті Безпілотного Бліцу.
Але тут щось більше за розподіл — так сталося, що схеми ідентичні. Збігаються до квадрата. Кадри, які Тедді Блоут наклацав із карти Слотропа, спроєктували на Роджерову карту, і з’ясувалося, що зображення — дівочі зірочки та кружальця ракетних ударів — збіглися.
Більшість зірочок Слотроп датував — уже простіше. Зірка завше з’являлася до відповідної ракети, а ракета могла впасти або досить швидко, за день-два, а могла і пізніше, днів за десять. Середня затримка — близько чотирьох з половиною днів.
Припустімо, міркує Пойнтсмен, Джемфів подразник х — якийсь гучний шум, як у досліді Вотсона-Рейнера. Нехай у випадку зі Слотропом еректильний рефлекс загасили не остаточно. Отже, у нього має виникати ерекція під час будь-якого гучного шуму, якому передує та сама зловісна підготовка, з якою Слотроп зіткнувся в лабораторії Джемфа — з якою донині стикаються пси в лабораторії самого Пойнтсмена. Це вказує на V-1: будь-яка ракета, опинившись досить близько, щоб Слотроп здригнувся, повинна спричиняти в нього стояк: двигун реве дедалі гучніше, а відтак пауза й тиша, зростає напруга — і потому вибух. Гуп — стояк. Але ж ні, у Слотропа ерекція виникає лише тоді, коли ця послідовність програється навпаки. Спочатку вибух, потім наближається звук: V-2.