Завірюха скептично знизав плечима:
— Це було так давно. Фльорека вже немає в живих…
— Ото ж бо, що немає! — Верхар тріумфуючи підняв палець. — А чому його немає в живих?
— Тому що він прийняв таку дозу ціанистого калію, якою можна було б слона вбити. Я ж тобі вже казав.
— Мене цікавить не фізична причина смерті, а психічні передумови самогубства. Свого часу я цікавився цим питанням. — Верхар підійшов до бібліотеки і взяв голубу книжку французькою мовою. — Тут є моя стаття. Може, тобі пригодиться?
Завірюха безпорадно розвів руками:
— Друже мій, ти забуваєш, що я не володію іноземними мовами, крім німецької.
— Це погано, — докірливо сказав Верхар. — Скільки мов ти знаєш, скільки в тебе друзів, скільки в тебе професій і вмінь — стільки разів ти людина. Ну що ж, доведеться прочитати тобі невелику лекцію…
Верхар почав гортати пожовклі сторінки французького наукового журналу і пояснювати ті фрагменти статті які, на його думку, могли знадобитися капітанові для правильної оцінки справи Фльорека.
— Наукові досліди, проведені в різних країнах, свідчать, що в тюрмах найчастіше кінчають самогубством люди психічнохворі. Що ж до професіональних бандитів, то в даних про самогубство взагалі їх не згадують. А в тюрмах… О, тут є речення, яке тебе зацікавить: “Професіональні злочинці позбавляють себе життя у в’язницях виключно рідко”. Одразу після арешту такий злочинець може зробити це лише в стані сильного оп’яніння або в шаленому гніві. Але ж Фльорек під час арешту не був ні п’яний, ані патологічно збуджений?
— В документах справи про це не сказано. Ховався він і втікав як цілком нормальна людина, після арешту поводився теж спокійно.
— Бачиш, а я вважаю, що звичайний злочинець може наважитись на самогубство лише в стані якоїсь несамовитості. Що таке самогубство? Це втеча від життя, капітуляція перед наслідками певних вчинків або життєвих ситуацій, які здаються людині нестерпними. — Верхар почав наливати каву. — Ну, а від чого, я тебе питаю, тікав цей Фльорек? Чого він так боявся, що навіть підняв руку на власне життя?
— Він міг боятися кари за вбивство, — відповів Завірюха не досить впевнено.
— Ти сам цьому не віриш, — скривився Верхар. — Професіональний злочинець боїться кари за вбивство? Якби йому загрожувала навіть смерть (а це ще невідомо), то навіщо б він заподіяв собі цю смерть на кілька місяців раніше? Здебільшого у таких випадках карають довготерміновим ув’язненням, і вбивця чудово знав про це. Отже, виходить, що Фльорек обрав собі кару важчу від тої, яка чекала на нього з боку правосуддя.
— Може, він не хотів виказати в процесі слідства якихось таємниць? — висловив припущення Завірюха.
— Оце вже ближче до істини. Відомо чимало випадків коли в’язень кінчав самогубством, щоб не видати своїх товаришів, не зрадити їхніх секретів. Але скільки загартованості і відданості ідеї потрібно для того, щоб зважитися на таке трагічне рішення! Навряд, щоб бандитові було властиве почуття обов’язку щодо своєї банди. Адже за свою “роботу” він одержує гроші, а я не вірю, щоб за гроші хтось міг покінчити життя самогубством. Чи, може, цей Фльорек відзначався надзвичайно міцними життєвими основами, високорозвиненою системою моральних переконань, живим почуттям морального обов’язку? Ні, це дурниця, правда ж?
Капітан уже зрозумів, до чого хилить професор, але перспективи, які відкривалися, коли б прийняти його точку зору, були такі далекосяжні і похмурі, що Завірюха навмисно не поспішав робити висновок з цих міркувань. А Верхар, погладжуючи борідку, вів далі:
— Це перша психологічна фальш, яку я відчув одразу, коли ти розповів про смерть Фльорека. Але є ще один факт, який суперечить психології. Фльорек прийняв ціанистий калій, перебуваючи під арештом. Значить, він носив його весь час при собі, заздалегідь підготувавшись саме до такого випадку. Це не здивувало б мене, якби йшлося про революціонера або політичного злочинця, що діє під впливом певних ідейних імпульсів. А бандит, який іде на злочин з низьких користолюбних міркувань? Ні, друже, ти з таким же успіхом міг би припустити, що мій Тор носить отруту в нашийнику, маючи намір прийняти її, коли господар вижене його… Якби злочинець надумав покінчити з собою в стані несамовитості, то він би повісився на поясі від штанів або на шнурках від черевиків, перерізав собі жили склом з розбитої шибки і т.ін. Крім того, ціанистий калій не валяється де завгодно. Все це вказує на умисність, на те, що отрута була заздалегідь підготовлена. А це, якщо брати до уваги інтелектуальний і моральний рівень Фльорека, абсолютно неправдоподібно.