Він поліз схилом нагору, Ретиф слідував за ним по п'ятах, за Ретифом валила вся інша братія. Стежина незабаром згинула, вони йшли краєм кам'янистого яру, що звивався між майже стрімкими скелями, які обступили його. Поки громілі, тримаючись за стіну і пхаючи один одного, проштовхувалися вперед, щоб устигнути зайняти зручніші місця, з крихких схилів на них сипалися дрібні камінці. Середніх розмірів каменюка зірвалася з верхньої крайки обриву, стрибками понеслася до низу, просвистівши над їхніми головами і, ухнувши, зникла серед дольніх дерев. Похід завершився у маленькому природному амфітеатрі, дно якого густо встеляли різних розмірів камені. Глядачі розсілися поверху, тим часом, як камінці продовжували зі стукотом обсипати випробуваного з випробувачем, котрі самотньо стояли внизу, немов у центрі мішені. У ярді від Ретифа трахнувся і бризкнув осколками добрий кругляк величиною з людську голову. Здоровенна брила розміром з концертний рояль, що висіла прямо над ним, зловісно крекнула і, обсипавши його кам'яним дощичком, на шість дюймів сповзла донизу.
А якщо один такий камінець влучить прямісінько у кандидата, що тоді? поцікавився Ретиф.
Вважається поганим знаменням, відповів Дір Багрець. Ох це докучливе сміття! додав він, коли невеликий осколок каменю звучно вдарив його по загривку. Ці перешкоди не дають нам зосередитися на урочистості майбутнього!
Навпаки, чемно заперечив Ретиф. Як на мене, вони надають тому що відбувається додаткової цікавості.
Умгу. Можливо, Дір Багрець глянув з відсутнім виглядом нагору і злегка відвів голову, ухиляючись від кам'яного снаряда величиною з бейсбольний м'яч, який намірився вибити з нього мізки.
Отже, чужоземцю! звернувся він до Ретифа, Приготуйся до того, щоб пізнати момент істини! Тобі слід нахилитися… він витримав значну паузу, і торкнутися носків твоїх ніг!
Коліна згинати можна? відтягаючи неминуче, запитав Ретиф.
Згинай що хочеш, презирливо вимовив Дір Багрець. Готовий заприсягтися, що подібних діянь тобі на ваших Нарадах співробітників робити не доводилося!
Що вірно, то вірно, визнав Ретиф. Бувало, щоправда, витягати самого себе з болота за п'яти, але тут подібність чисто поверхнева.
Він зробив серйозне обличчя, плавним рухом зігнувся і пальцями торкнув носки своїх туфель.
Мама рідна! викрикнув хтось. З першого разу впорався!
Навіть замаху не зробив! додав інший. Цього разу оплески були загальними.
Не дуже чисто за стилем, пробурчав Дір Багрець, але, мабуть, зійде. Однак, тепер тобі треба буде пройти через Третю Спокусу, і там уже ніякі трюки тобі не допоможуть. Вперед.
І ледь вони зробили кілька кроків, як голос громіля потонув у громових розкатах, з якими гепнувся на тільки–но залишене ними місце кам'яний рояль.
7
Щоб потрапити на Третю Арену, знову довелося тягтися нагору вузькою просікою, яка привела усю компанію на порожній скельний схил. У п'ятдесяти футах від нього здіймався з безодні кам'яний шпиль із пласкою вершиною, яка з'єднувалася з головним піком звивистою кам'яною грядою дюймів у шість завширшки, це якщо не вважати однієї ділянки на самій середині гряди, де вона звужувалася, стаючи не ширше леза ножа. Дір Багрець неспішно потупав цим вузьким містком, із задоволенням озираючи краєвиди, які відкривалися звідси.
Розкішний пейзаж, а, Ретифе? запитав він через плече. Роздивись його гарненько, може, це останнє, що ти бачиш у житті. Майбутній твій іспит, перетворив чимало могутніх громілів у белькочучих усяку нісенітницю хлюстиків.
Ретиф спробував гряду ногою начебто тримає. Намагаючись не відводити очі від очікуючої попереду кам'яної площадки, він швидко перемахнув гряду.
А тепер, сказав Дір Багрець, можеш звернутися з короткою молитвою до бісів, які тебе охороняють, чи кому там ви, чужоземці, молитеся, тому що Третя Спокуса напевно повергне тебе у прах.
Дякую, але всі потрібні заклинання я уже зробив, сказав Ретиф. Не далі, як учора, мені довелося говорити тост на честь прибулих із Землі ревізорів.
У такому разі… Дір Багрець величним жестом указав на плаский камінь, покладений поверх двох, теж кам'яних, кубиків, так що верх його піднімався над площадкою на добрих дванадцять дюймів.
Перескоч через цю перешкоду! зажадав розбійницький старшина. Але тільки, пам'ятай, одним стрибком!
Перш ніж встати перед бар'єром, Ретиф оглянув його з різних сторін.
А ти, схоже, злякався, уїдливо вимовив Дір Багрець. Що, земляник, засумнівався, нарешті, у своїх силах?
Торік, сказав Ретиф, один мій колега перескочив у списку кандидатур на підвищення через п'ятдесят імен відразу. А я чим гірший?
Прямо з місця він перестрибнув через бар'єр. Потім розвернувся і перестрибнув назад.