Выбрать главу

Настала приголомшена мовчанка, а потім немов пекло розверзлося. Дір Багрець, недовго завагавшись, приєднався до радісних окликів.

Прийми мої поздоровлення, Дір Тифе! проревів він, ляснувши землянина по плечу. Голову готовий закласти, що чужоземець, наділений такими талантами, був би для всіх нас вічним джерелом занепокоєння, але оскільки ти тепер із громілів громіль, величність твоїх здійснень послужить лише прикрасою нашого племені!

8

Ну і славно! сказав Гордун Нечемний, запихуючи до рота пригорщу присипаних цукровою пудрою зелених оливок. Якщо вірити Багрецеві, ти пройшов Спокусу, як личить громілеві, у наметі народженому! Мабуть, я візьму тебе в охоронці, Дір Тифе, як тільки мене оберуть Президентом.

У вустах Вашого Шаленства це воістину звучить похвалою, сказав Ретиф. Особливо, якщо згадати, як ви, не здригнувшись, висунули себе в кандидати.

А чого б це мені було тремтіти? здивувався Гордун. Після того, як мої орли приженуть до урн стільки виборців, скільки моїм супротивникам довіку не набрати, я буду вільний набивати кишені будь–яким способом, який мене більше влаштує. У подібне майбутнє можна дивитися без побоювання.

Так–то воно так, погодився Ретиф, Але колись вам доведеться пройти через кілька ритуальних обрядів, які включають: Перекрикування Свистунів, Цілування Дітей, Стояння В Сторонці З Незалежним Виглядом, Закидання Брудом плюс безперервне Споглядання З Тривогою.

Гмм, Гордун збентежено пошкріб підборіддя. І що, Ретифе, ці Іспити настільки ж суворі, як Громільска Спокуса?

Мабуть, навіть суворіше, серйозно завірив отамана Ретиф. Особливо якщо вам доведеться тягати на голові бойове оздоблення індіанців.

До дідька! Гордун трахнув по столі кухлем, який тримав у руці. Громіль не злякається ні людини, ні дикого звіра!

А перед зборами виборниць вам коли–небудь виступати доводилося? швидко знайшовся Ретиф.

Ні, але мої лиходії будь–яку опозицію стопчуть, остаточно виповнившись рішучості, проголосив Гордун. Я вже уклав таємну угоду з деякими п'ятиокими чужоземцями, вони доставлять мені стільки заповнених виборчих бюлетенів, скільки буде потрібно, щоб усе було як треба і за законом. А вже добравшись до президентського крісла, я зможу розбійничати, як личить діловій людині, ґрунтовно і з дотриманням належного порядку.

Так, але ви все–таки не забувайте, попередив його Ретиф, від вас очікують, що ви хоча б перші кілька тижнів простоїте на Партійній Платформі.

Ти–ижнів? здригнувся Гордун. Це що ще за платформа така?

А це така досить хибка споруда, довірчо повідав Ретиф. Я, у всякому разі, не пам'ятаю, щоб хто–небудь утримався на ній після першого Зіткнення з Законодавцями.

Тобто як, ще один Іспит?

Ну, щодо нього ви можете особливо не хвилюватися, Ваше Шаленство, до Імпічменту тут справа рідко доходить.

До кого? Чого? Що ти мене залякуєш? заревів Гордун. Це що ще за ритуал?

А це коли ваші політичні супротивники вирішують сквитатися з вами за вашу перемогу на виборах і приймаються навперебій обвинувачувати вас у Злочинах Проти Суспільства й у Здійсненні Карних Діянь, а…

Досить! завив Гордун. Чи є кінець цим мукам?

Кінець є, заспокоїв розтривоженого отамана Ретиф. Після відставки ви стаєте Державним Діячем і вам дозволяють першого квітня кожного другого року давати інтерв'ю, викладаючи ваші погляди на будь–яке питання, досить тривіальне, щоб їм можна було прикрасити сторінки недільного додатка до якої–небудь газетки.

Брррр! здригнувся Гордун і видув з кухля все, що в ньому було.

Слухай–но, Ретифе, сказав він. Я отут помізкував як слід і вирішив, що з моєї сторони буде шляхетним жестом, якщо я займу в партії друге місце, а лідерство уступлю якому–небудь більш молодому громілеві, та от хоч тобі, Багрецю, звернувся він до розбійницького старшини.

Кому, мені? злякано випалив старшина. Ні, пане мій, я вже і раніше вам говорив, і не був я кандидатом, і бути їм не хочу.

Так хто ж тоді? з хвилюванням сплеснув руками Гордун. Нам потрібен громіль, який залучить до себе широкі маси виборців! Такий, щоб він і ятаганом умів махати, йому ж доведеться придушувати внутріпартійну опозицію, і кийком міг шурувати для напоумлення безпартійних, і щоб кинджалом вправно орудував, тому як без цього в жодному комітеті не виживеш…

Він раптом замовк, судячи з усього, в його голові з'явилась якась нова думка.

Ну що ж, добродії мої, сказав, устаючи, Ретиф, залишаю вас міркувати над списком можливих кандидатур. Можу я передати Послу, що ви прибудете на урочистий прийом з нагоди завершення виборів?