Ви, сподіваюся, будете присутнім під час відкриття пам'ятника нашому колишньому Президенту? запитав у Посла Землі Президент Гордун. Монумента футів так приблизно з тридцять, я думаю, буде досить, щоб показати, як високо ми цінуємо заслуги нашого почесного громіля Дір Тифа, як по–вашому?
Ну, взагалі–то, е–е…
Крім того, ми з розумінням і прихильністю сприймемо акредитацію вами Дір Тифа в якості постійного Політичного Радника Республіки Оберон, продовжував Гордун. Бо дуже влучно складає він усякі формулювання, так що краще завжди мати його під рукою.
Так, безумовно, придушено вимовив Деригвізд.
А тепер, Дір Тифе, сказав Президент, може, ми переберемося в яке–небудь більш тепле містечко? Нам ще потрібно виробити стратегію партії на час перевиборів.
Запрошую усіх спробувати гостинність «Товстої Ковбаски», вимовив Мочильник Друзк. Ти тільки пообіцяй мені, що стін ніхто не стане ламати.
Аякже! добродушно обізвався Гордун. І до речі, Дір Друзку, що б ти сказав стосовно ідеї утворити коаліцію, а?
Гмм… Далекоглядність і розсудливість щебетунів плюс міць громілів… Таке сполучення могло б дати нищівний список кандидатів, погодився Мочильник.
Ну знаєте, Ретифе, говорив Магнан, тим часом як усе суспільство повалило до воріт, по–моєму, в аналах історії ще не було зафіксовано представницького уряду з настільки коротким терміном правління. Між нами, як вам, чорт забирай, вдалося уламати цю банду громілів, щоб вони виставили вашу кандидатуру?
Боюся, до пори до часу доведеться тримати це в секреті, відповів Ретиф. Почекайте, доки не вийдуть у світ мої мемуари.
Ballots and Bandits,
Copyright 1971 by Keith Laumer A Baen Book, 1985, NY
Переклад — samsobi
Опубліковано на «Віртуальна Русь».