Національна релігія протидіє якій-небудь серйозній спробі оновлення. Лише ті, у кого кам’яне серце і хто неосвічені, не знають, що оновлення народу можливе виключно з допомогою або нового покоління, або його предків.
ТАРОНАКАНУТЮН оновлює; це принцип наслідування. Він говорить: “Будь подібним до маміконйанового вірменина, який був великий як своїм священним почуттям до батьківщини і нації, так і своєю незламною волею померти заради них”.
Оновлення це формування своєї внутрішньої людини відповідно до улюбленого образу. ТАРОНАКАНУТЮН – це формування вірменина відповідно до образу маміконйанового вірменина.
Народ, який пізнав силу своїх предків і присоромлений своїми щоденними слабкостями, здатен пройти через оновлення.
У ці важкі й відповідальні дні, сповнені ганьби і зобов’язань, до кого нам звертатися? Чи пробачить Вірменія нам наші слабкості та незнання? Чи пробачать маміконйанові прабатьки того, що ці слабкості та незнання відволікають вірменина від його справи?
Наш нарід, який більше не залишається вірменським і перестав панувати на батьківщині, який нездатен побачити хоч якийсь вихід у цьому світі та шукає свій хліб насущний, може зберегтися тільки шляхом справжнього оновлення. Цей шлях – наслідувати Маміконйанів – це ТАРОНАКАНУТЮН.
“Орел Тарону”, Софія, 1939, №11
ІНТЕРВ’Ю ГАЗЕТІ “РАЗМІК”
“Размік”18: Триває війна і сили темряви знову змовилися проти нашого існування й намагаються очорнити добре ім’я нашого народу. Вірмени в діаспорі не виявили належної пильности навіть за цих умов. Чому?
Ґ. Н.: Вони з’ясовують стосунки та зводять наклепи один на одного. В історії Вірменії такий же психологічний стан був за часів Нерсеса Великого19. Із прикрою гіркотою слід зауважити, що майже нема істотної різниці психологічних станів того періоду і нинішніх діаспорних вірмен. Психологія однакова, різняться лише форми вираження.
“Размік”: Які причини такого психологічного стану?
Ґ. Н.: Це психологічні страждання, спричинені століттями нестачі свободи, які вірменська революція була б нездатною подолати. Остання, на жаль, так і не виросла в революцію, яка б змінила внутрішню психологію. Через те більшість нашого народу залишається пасивною і виступає проти наших політичних партій, не оновлюється і не відроджується.
Іноземне ярмо сильно відчужило вірмен від їхньої сутности і знизило їхній національний престиж.
Нестача свободи завжди супроводжувалася масовими вбивствами та гоніннями від часів короля Ардешіра Сасаніда20 й аж до останнього геноциду вірмен. Вороги, що коли-небудь панували на нашій землі, хоч і різнилися племінним походженням, релігією, та всі вони прагнули завадити нашому біологічному виживанню і правити вічно. Періодично вони винищували нашу еліту та її найбільш важливих і провідних елементів. Нам добре відомо, що через відсутність еліти після кожної поразки народ легко стає капітулянтом. Такими зараз є вірмени і це пояснює їх стан. Народ сповнений політичного і психологічного песимізму.
Внаслідок убивств і цькувань раз-по-раз мали місце й вигнання. Вірменин втрачав свій звичний рідний край і був змушений пристосовуватись до чужого. Біологія давно довела, що кожне пристосування завдає шкоди. Сьогодні вірмени живуть невиразним життям.
Не існує бездоганних народів і вірмени не є винятком. Деякі риси нашого образу частково можна пояснити становищем нашої країни, яке в історичному минулому не дозволяло шляхетним вірменським сім’ям психологічно об’єднатись та усвідомити справу націєтворення.