Створення філософії та заснованого на ній світогляду – це триваючий розвиток людської думки. Результатом відсутности світогляду – джерела переконань є те, що вірмени й надалі залишаються жертвою прикрих обставин і, відповідно, часто зазнають лиха. Світогляд дозволить нам осмислити себе заново, надасть нового значення низці понять і прискорить наше духове відродження.
“Размік”: Що це за поняття?
Ґ. Н.: Релігія
Відсутність релігійности це відсутність божественного та відчуття благочестя. Це спричиняє духовний безлад сучасного людства. Людина досі більше подібна до глини, ніж до духу, попри те, що створила велику цивілізацію. Через те вона часто схильна протестувати проти всіх тих обмежувальних цінностей, істин і святостей, що покликані стримувати те тваринне й непристойне, що спить всередині неї. Морально слабка особа завжди шукає якусь теорію, думку чи філософію, щоб виправдати своє падіння. Нинішні антирелігійні тенденції можна пояснити духовою недосконалістю людини. Низька релігійність не є ознакою здорового стану. Спершу особа відчужується від інших, а потім від Бога. Віровідступник самозгубно зупиняє свій духовний пульс. Ті, хто діють проти свого Творця, не посоромляться діяти проти собі подібних. У філософському контексті релігія це не тільки зв’язок людини з Богом, але й зв’язок однієї людини з іншою, індивіда з суспільством, індивіда з правдою.
Виникнення всесвіту не є результатом простих випадковостей і я не самотній у його безмежності; ця обнадійлива думка приходить до нас через релігію. Взагалі, віруючим є кожен, хто має ідеалістичне розуміння життя. Той, хто визнає існування Бога, також визнаватиме свою відповідальність перед вищими реальностями, такими як нація, вітчизна і держава. Коли бажаєте пізнати когось глибше, поговоріть із ним про Бога і він своїм нерозумінням Бога та невірою покаже рівень своєї релігійности. Якщо ви не вірите в Бога, то ви позбавлені духовної відданости й почуття відповідальности, тож зрадите інших рано чи пізно. Вірменські політичні партії, зачаровані фальшивим європеїзмом, відвертають наш народ від релігії. Кожен “вчений”, який повторює, що “наука не має ні релігії, ні батьківщини”, є ворогом людства. Людська слабкість і меншовартість – це єдині речі в світі, які не мають ні батьківщини, ні нації, ні Бога.
Наука і релігія не вороги; це брати по зброї: перша працює на рівні розуму, а друга – на рівні серця. Кожна нерелігійна особа випромінює злобу. Людина настільки соціальна, наскільки релігійна. Чи стало людство менш релігійним? Воно втратило рай. Світ його мрій зазнав краху і там смерть уже чекає на нього.
Культура
Святий, що дивиться на небеса, солдат-переможець, який повертається з війни, поет, який оспівує народні болі й радості, художник, який схиляється перед красою, філософ, державний діяч, благодійник, вчений – усі вони своїми творчими зусиллями роблять внесок до культури свого народу. Культуру складають наукові, художні та моральні цінності. Точніше, культура це ієрархічна та організована система цінностей.
Виправімо найбільше непорозуміння, начебто існує лиш одна – інтернаціональна, спільна для всього людства культура. Цивілізація водночас інтернаціональна і нерелігійна, через те вона придушує культуру. Така культура спотворена, її не існує. Істинна культура завжди несе в собі індивідуальність, властиву народові.
Кожна нація унікальна і має власний шлях розвитку: своє самобудівництво і саморозкриття. Прийняття чужих культурних цінностей, особливо зовнішнього лоску й негативних сторін, послаблює національних дух того, хто їх приймає. Не буває культури без релігійного почуття. Її жага творчости зникає одразу, щойно вона стає матеріалістичною.
Вірмени мають визнати перевагу духових пріоритетів над матеріалістичними й намагатися жити так, щоб вірменська культура звеличувалась не раз на рік, а жила кожен день як повна єдність духових цінностей. Народи привносять до своєї культури бажання вдосконалення. Людина духово така ж, як і культура, яку вона створила.
Ще одна ілюзія: чи можемо сказати, що кожна нація культурно розвинена, оскільки має мову та літературу? Звичайно, ні! Щоби вважатися дійсно та культурно розвиненим, письменників і книг, учених і науки недостатньо.
Культура, творець якої повинен мати більше шипів, аніж квіти доброти в його духовому житті, не заслуговує на довіру. Культура означає серцеве тепло, людяність, загострене сумління, щирість думки та взаємин, високі цілі – ось ті вартості, без яких сьогодні життя вірмен перетвориться на пекло.