Аннотация
За вікном тихо падав сніг. Білі сніжинки кружляли та обережно спускалися долу. Було дуже спокійно.
Я сиділа на дивані у своїй улюбленій позі – підібгавши під себе ноги та накрившись пледом. Люблю ці хвилини самотності. Просто уявляєш, що ти одна на всьому світі, можеш зробити все, що завгодно і ніхто тебе не потурбує. Кажуть, самотність – це погано, але я завжди вірила, що кожен повинен час від часу побути на самоті, заглянути в себе самого...
Комментарии к книге "Вибрики долі (СИ)"