Рік 4-й Епохи кризи. Юнь Тяньмін
Юнь Тяньмін зателефонував до національного представництва проєкту «До зірок» за номером, указаним на відповідному веб-сайті.
Після цього він набрав номер Ху Веня й попросив дізнатися всю особисту інформацію про Чен Сінь, яку тільки можна знайти: місце проживання, номер посвідчення особи тощо.
Він був готовий до будь-якої реакції у відповідь: сарказму, жалощів, повчань. Натомість усе, що він почув після тривалої паузи, було тихе зітхання:
— Гаразд, але вона могла виїхати за межі країни, — відповів Ху Вень.
— Не кажи їй, що це я цікавлюся.
— Не хвилюйся, я не контактуватиму з нею безпосередньо.
Наступного дня Юнь Тяньмін отримав від Ху Веня текстове повідомлення, що містило більшу частину інформації, яку він хотів отримати. Щоправда, у файлі не було згадки про теперішнє місце роботи. Ху Вень розповів, що після того, як Чен Сінь минулого року звільнилася з Науково-дослідного інституту аерокосмічних технологій, нікому не відомо, де вона працює зараз. Юнь Тяньмін завважив, що у файлі зазначені дві адреси проживання: в Шанхаї та Нью-Йорку.
У другій половині дня Тяньмін попросив лікаря Чжана виписати йому перепустку за межі лікарні, бо в нього є нагальні справи. Лікар наполягав на супроводі у зв’язку зі станом здоров’я, проте Тяньмін категорично відмовився.
Юнь Тяньмін взяв таксі до пекінського офісу ЮНЕСКО. Від початку Трисоляріанської кризи кількість агентств ООН, що відкрили офіси в Пекіні, різко зросла, а вже існуючі різко масштабували свою присутність. Тож тепер більшість підрозділів офісу ЮНЕСКО розташовувалися вже за межами Четвертої кільцевої дороги[10].
Першим, що побачив Тяньмін, зайшовши до просторого офісу проєкту «До зірок», була велична карта зоряного неба. Складні сріблясті з’єднувальні лінії на тлі чорного оксамиту вимальовували сузір’я. Пізніше стало зрозуміло, що карта відображається на великому рідкокристалічному екрані й за бажанням можна було наблизити будь-яку її частину, щоб роздивитися детально. Офіс був цілком порожнім, якщо не брати до уваги вродливої дівчини на рецепції.
Після того як Тяньмін представився, дівчина вибігла в інше приміщення й повернулася в компанії білявки.
— Це — керівниця відділення ЮНЕСКО в Китаї й заразом одна з очільниць Азіатсько-тихоокеанського підрозділу проєкту «До зірок», — представила її секретарка.
Керівниця проєкту була також дуже рада познайомитися з Тяньмінем: тримаючи його за руку, вільною китайською вона повідомила, що він — перша особа в Китаї, яка зацікавилася придбанням зірки. Вона воліла б зв’язатися з якомога більшою кількістю ЗМІ для висвітлення цієї події й організації інтерв’ю з ним, проте, поважаючи його побажання щодо конфіденційності, обмежиться лише оформленням угоди. Хоча цей факт доволі прикрий, бо марнується чудова нагода для реклами й популяризації проєкту «До зірок».
О-о-о, будьте певні, іншого такого ідіота в Китаї вам не знайти. Тож не переймайтеся так через це, — подумав Тяньмін і ледь не вимовив цього вголос.
На запрошення очільниці до них приєднався чоловік середніх літ у класичному костюмі й окулярах, який виявився дослідником Пекінської обсерваторії на прізвище Хе. Саме його кандидатуру обрали на посаду відповідального за підбір зір у разі продажу на аукціоні на території Китаю. Коли керівниця залишила їх наодинці, доктор астрономії запропонував чаю й запитав, чи Тяньміна нічого не бентежить.
Обличчя Тяньміна, звісно, на колір і вигляд не було обличчям здорової людини, але оскільки хіміотерапія, що подекуди нагадувала катування, припинилася, він почувався значно ліпше, неначе отримав ілюзорний шанс розпочати нове життя.
Тяньмін проігнорував привітання доктора й одразу повторив умову, яку вже озвучував у телефонній розмові:
— Зірка, яку я хочу придбати, — це подарунок. Право власності на об’єкт має бути зареєстроване на ім’я одержувача. Я не надаватиму особистої інформації й хочу залишитися для одержувача інкогніто.
— Жодних проблем, — відповів доктор. — А яку зірку ви хочете придбати?
— Якомога ближче до Землі. З планетами, звісно. Бажано земного типу, — відповів Тяньмін, роздивляючись карту зоряного неба.
Доктор Хе скрушно похитав головою:
— Зважаючи на наявну у вас суму грошей, це неможливо. Стартова ціна зоряних систем із такими характеристиками починається зі значно вищих позначок. У вашому випадку можна розглядати для придбання голу зірку без планет, розташовану не надто близько. Я вам скажу навіть більше: ваших грошей не вистачить на стартову ціну й такої зірки. Але після вашого вчорашнього дзвінка, а також враховуючи той факт, що ви — перший співвітчизник, який зацікавився придбанням небесного тіла, ми вирішили знизити ціну зірки до запропонованої вами суми. — Він прокрутив мишу, щоб збільшити масштаб карти довкола зірки. — Дивіться, ось вона. Ми знизили її вартість у кілька разів, тож вам лишилося лише погодитися на пропозицію й вона — ваша.
— Як далеко вона розташована?
— 286,5 світлового року від Сонячної системи.
— Це занадто далеко.
Доктор Хе похитав головою й усміхнувся:
— Я бачу, ви не повний профан у астрономії. То ви справді вважаєте, що для нас існує різниця між відстанями у 286 і 286 мільярдів світлових років?
Тяньмін замислився над почутим і погодився, що питання відстані дійсно не вирішальне.
— Але ця зірка має одну суттєву перевагу: її можна побачити неозброєним оком. На мою думку, саме наочність і зовнішній вигляд — головні аргументи при виборі, а відстань до об’єкта не є вирішальним чинником. Тож далекі, але видимі зірки більш бажані для купівлі, ніж близькі, проте невидимі людському оку. Гола зірка, що яскраво сяє в небі, — ліпше придбання, ніж зірка з планетами, які не можна розгледіти. Зрештою, все, що нам лишається, — просто роздивлятися їх, чи не так?
Тяньмін згідливо кивнув докторові. Чен Сінь зможе побачити зірку — це просто чудово.
— І як вона зветься?
— Хоча її вперше каталогізував Тихо Браге[11] ще кілька століть тому, вона так і не отримала власної назви, лишившись під астрономічним каталожним номером. — Доктор Хе підвів курсор миші до яскравої плями на карті, й одразу вигулькнуло позначення із літер і цифр: DX3906. Потім астроном терпляче пояснив Тяньміну значення всіх позначок у назві, тип зірки, її абсолютну й видиму величини, місце розташування в головній послідовності тощо.
Документальне оформлення угоди не зайняло багато часу. Двоє нотаріусів за запрошенням доктора Хе швидко покінчили з усіма формальностями. З’явилася керівниця в супроводі двох посадових осіб Програми розвитку ООН і Програми ООН із довкілля. Секретарка принесла пляшку шампанського, й усі відсвяткували укладення першої подібної угоди в Китаї.
Керівниця офіційно повідомила, що право власності на зірку DX3906 перейшло до Чен Сінь, і простягла Тяньміну розкішну на вигляд папку з чорної шкіри:
— Ваша зірка.
Після того як офіційні особи залишили приміщення, доктор Хе запитав у Тяньміна:
— Мені цікаво, але якщо вам незручно відповідати, то не кажіть: ви ж придбали цю зірку для своєї дівчини, чи не так?
Тяньмін, злегка повагавшись, кивнув.
— Пощастило ж їй! — Доктор Хе кивнув, а потім зітхнув: — Добре мати такі гроші.
— Та годі вже! — відповіла секретарка, яка до того зберігала мовчання, й показала доктору Хе язика. — Хіба питання лише в грошах? Якби у вас було навіть тридцять мільярдів юанів, хіба ви подарували б своїй дівчині зірку? Куди вам! Чи ви думаєте, я забула, що ви говорили позавчора?
Випад дівчини неабияк перелякав доктора Хе, бо йому здалося, що вона зараз вибовкає його особисту думку щодо всього проєкту «До зірок»: «ООН наслідує групу шахраїв, які десять років тому вже продавали ділянки на Місяці й Марсі. Це буде справжнє диво, якщо й зараз вдасться ошукати кого-небудь у такий спосіб».
На щастя, дівчина правила про геть інше:
— Тут питання не лише в грошах, розумієте? Тут ідеться про романтику, чули про таке? Романтику!
11
Тихо Браге (14 грудня 1546, Кнутструп, Данія (тепер Швеція) — 24 жовтня 1601, Прага) — данський астроном, астролог і алхімік. Склав нові точні сонячні таблиці, уточнений каталог 800 зірок і описав особливості руху Марса, що допомогло його помічникові, німецькому вченому Йоганну Кеплеру, відкрити закони руху планет.