— Ну, тоді людині пощастило — вона дочекалася. Зараз піду, поговорю. Це все?
— Поки так.
— Так у нас же все відмінно. Пий каву, Степаничу, не хвилюйся.
3
Ніяких цифр Льоня надавати не збирався, тим паче якомусь там студенту — ще чого! Але поговорити з ним слід. Аби зрозуміти, що відбувається і як поводитися надалі. І зі студентом, і взагалі. А то ж як буває: тобі здається, що з урвища скотилася грудка сухої глини, а це почався зсув.
«Треба бути уважнішим, у жодному разі не можна розслаблятися», — сказав собі Льоня і штовхнув двері сусідньої кімнати. Студент був на місці. Хлопчисько як хлопчисько, більше схожий на боксера або спортсмена-багатоборця, ніж на математика. Математика-кібернетика.
— Вітаю, — діловито привітався Льоня. Він вирішив бути винятково ввічливим. Увічливим і стислим. — Мені доручили зустрітися з вами і відповісти на запитання. Завдання дуже важливе, усі це розуміють. Моє прізвище Бородавка. Що вас цікавить у роботі нашого цеху?
— А-а... Добридень... — підкоряючись напору Льоні, студент скочив на ноги, перекинув табуретку і впустив на підлогу теку, що лежала в нього на колінах.
О Льоня залишився задоволений початком розмови.
— Що це у вас? Питання? — запитав він, дивлячись, як студент збирає папери. — Давайте сюди, мені простіше буде відповідати.
— Ні-ні, це я для себе підготував... Робочі записи.
— Давайте-давайте, — вимогливо простягнув руку Льоня. — На все я відразу не відповім, але зрозумію проблему в цілому. Може, ви б спочатку представилися? Як вас звати?
— Мене? Іван. Іван Багіла.
— Дуже добре... Дуже добре... — Не відриваючи погляду від папірця з питаннями, Льоня неуважно потиснув хлопцеві руку. — Я все зрозумів, Іване. Вас направили не зовсім за адресою.
— Але... Головний інженер...
— Так, я знаю, знаю. У головного вас направили до нас. Але ми тут усі вузьколобі практики, розумієте? План даємо — і тільки. Стежимо за чистотою і протипожежним станом цеху. Дотримуємося норм технічної безпеки. А цифри, які вам потрібні, можна отримати — загинайте пальці, але краще записуйте: в плановому відділі — раз, у відділі збуту — два і в архіві — три. Щоб не відволікати зайнятих, а тому нервових людей, раджу вам одразу попрямувати в архів. Там працюють досвідчені фахівці. Хочете, покажу, як пройти?
— Так, красно дякую, — зрадів Багіла. Сам він нізащо б не подумав про архів, але ж це простіше простого. Яка різниця, отримає він цифри минулого року або п’ятирічної давнини? Та жодної...
— Тоді вперед! — Бородавка стрімко попрямував до виходу, і Багіла, на ходу запихаючи в теку свої аркушики, поспішив за ним.
— Чи надовго до нас? — запитав Льоня, вже спускаючись сходами. — На місяць? На два?
— Ні, що ви, — засміявся Багіла. — Усього на два тижні. Я на стажуванні. А потім — сесія.
— Ну, за два тижні не так уже й легко все встигнути, — зі співчуттям подивився на нього Льоня, вирішивши перейти на «ти», і подумав, що студент не тільки нічого не встигне, але і не зрозуміє ні біса. Навіть не розбереться, що саме слід зрозуміти.
— Мені здалося, — чесно зізнався Багіла, — що в інституті ці цифри нікому особливо і не потрібні.
— Гадаю, так і є, — погодився Льоня. — Вони взагалі нікому не потрібні. Але ти їх усе одно принесеш. В архіві тобі допоможуть.
— Так, я зрозумів!
— До речі, Іване, ти вже снідав? — запитав Бородавка, коли вони проходили повз їдальню. — У нас тут майже комунізм — дешево і смачно. У місті так не поснідаєш.
— А комунізм і буває тільки «майже», і то місцями. Плямами, — засміявся Багіла. — Ні, не снідав.
— Тоді пропоную по склянці кефіру із сочниками для розгону, а решта — на твій смак. У нас печуть дивовижні сочники. Заодно розкажеш мені про родимі плями комунізму.
— Плями комунізму — це повний аналог сонячних плям. Вони виникають у результаті збурення силових ліній. Наприклад, лінія Токіо—Лондон напружена до останньої межі. Протиріччя капіталістичної системи розривають нашу планету, а конкретно цю силову лінію шматують японські мілітаристи з одного боку і британські колоніалісти з іншого. На британському боці шахтарі розпочинають безстроковий страйк, на японському — вісімдесят три гірники гинуть у шахті Омута. На британському Ірландська республіканська армія готує замах на Маргарет Тетчер, на японському — Какуей Танака отримує чотири роки в’язниці за хабар у два мільйони доларів. На британському...
— Дякую, я зрозумів, — перебив Багілу Льоня. — Складна міжнародна ситуація. Далі що?