Не бійтеся зустрічатися і спілкуватися з новими людьми. Це може зайняти багато часу, ви можете зустріти не тих людей, хтось може обдурити вас і ваші очікування. Зрештою, це того варте, і загальна кількість позитивних людей буде набагато більшою за тих, хто буде вам заважати, вставляти палиці в колеса і не сприяти вашому просуванню вперед. Ці зустрічі і ці люди можуть стати безцінним багажем у вашому житті, тим досвідом, який буде сприяти новим ідеям, новим прагненням, новим бажанням.
Необхідно бути одночасно і вчителем і учнем, інакше втрачається органічність і цілісність існування. Ви будете в одному випадку (коли ви весь час тільки учні), постійно сумніватися в собі і своїх можливостях, а в іншому випадку (коли ви тільки вчителі) будете занадто зарозумілими і самовпевненими. Це має бути схожим на ситуацію, коли ми одночасно є і синами (або дочками) і батьками (або матерями) в один і той же час.
Ми можемо одночасно набиратися досвіду і тут же ділитися набутим досвідом з іншими, при цьому ще й удосконалюючи мистецтво комунікації і спілкування з оточуючими людьми.
Розділ 10 Секрет щастя
Щастя — це жити на межі своїх можливостей
У чому секрет щастя? І тут можна включити роздуми і вигадки, типу, «ну, це складне питання, кожен розуміє щастя по-різному, у всіх свої переваги й устремління» і т. д. і т. п. Найголовніше, не піддаватися спокусі на все відповідати «хто його знає». Ця фраза є ідеальним «вимикачем» мозку. Багато жінок скажуть, що щастя-це народити і виховати дітей і поговорити з подругою по телефону, обговорюючи куплене напередодні плаття. Багато чоловіків скажуть, що щастя-це поколупатися в нутрощах автомобіля і попити пива з друзями в лазні. Найцікавіше, що і ті й інші будуть праві! Але, все ж, знайдуться і такі, яким такого «плінтусового» щастя здасться замало і вони будуть шукати чогось більшого.
«Ну, і де ж шукати цього більшого?», запитаєте ви. Так там же, де і все інше, в собі самому. Якби люди хоч коли-небудь задумалися, а чи дійсно їх бажання виникають з їх же власних мотивів і спонукань. А чи не є ці бажання чимось привнесеним ззовні? Може це продукт виховання, навчання, реклами, вплив різного роду «вчителів» і «благодійників»? Чи не виникає іноді бажання задати самому собі питання: «А чи не занадто я дрібно плаваю»? Або: «невже це моя стеля і це все, на що я здатний»?
А потім приходять зрадницькі думки «адже могло бути й гірше, чого мені ще треба, у інших і цього немає, видно така доля, Африка, он голодує». Моя вам порада: женіть геть усі цю гниль і іржу, поки вона не роз'їла вас остаточно і безповоротно! Ризик коштує дорого, але у сто разів дорожче коштують жаль про нереалізовані можливості і згаяний час! Є, напевно, люди, які поважають себе за зайвий з'їдений шматок або кілька зайвих годин сну, але така, вибачте на слові «повага» не дорогого коштує. Цих людей треба пожаліти за те, що вони ніколи не відчували справжнього задоволення і самоповаги піднявшись на вершину гори, пробігши кілька кілометрів або хоча б, відмовившись від зайвих кулінарних страв.
Окремо слід наголосити на важливості творчої реалізації. «Не закопуйте талант в землю», це не просто красива фраза, це, буквально, вимога життя. Не реалізовані здібності і таланти мають властивість мститися своєму кривдникові за допомогою розчарувань, нудьги, депресії. Більш простою мовою це називається: «Не наступай на горло власній пісні». Будьте собою, не йдіть на поводу у псевдодоброзичливців і «щирих порадників», які часто тільки і чекають наших промахів і невдач, щоб в черговий раз вимовити коронну фразу всіх невдах і злостивців: «НУ Я Ж КАЗАВ, ЩО НІЧОГО НЕ ВИЙДЕ» або, ще більш монументальну фразу «Я ТАК І ЗНАВ!». Найсумніше, що іноді в цій неблаговидній ролі виступає наша власна свідомість, яка іноді любить перелякано перестраховуватися і сумніватися в будь-якому починанні і критикувати все, що виходить за рамки звичного і стандартного.
Розділ 11 Не чекайте змін!
«Кілька років тому я вирішив, що прожити своє життя найкращим чином — це зробити щось таке, що пережило б мене.
Я вирішив, що повинен зробити такий внесок в життя, який залишився б після того, як мене не стане».
Самодисципліна — це здатність змушувати себе робити те, що потрібно робити, і коли ти повинен це робити, незалежно від того, подобається це тобі, чи ні.