Спільно з Полом Алленом заснував Корпорацію Майкрософт, в якій працював до червня 2008 року, після свого відходу він залишився головою ради директорів корпорації.
Білл Гейтс народився в Сіетлі, штат Вашингтон, в сім'ї Вільяма Гейтса II (William H. Gates II), корпоративного адвоката, і Мері Максвелл Гейтс (Mary Maxwell Gates), члена ради директорів First Interstate Bank, Pacific Northwest Bell і національної ради United Way. Сестра Гейтса Крісті Енн (Kristi Anne) народилася в 1953. Білл Гейтс вчився в найбільш привілейованій школі Сіетла, де він зміг розвинути свої навички програмування на шкільному міні-комп'ютері. У школі Гейтс не процвітав в граматиці, суспільствознавстві та інших предметах, які він вважав тривіальними, але отримував вищі оцінки з математики. До кінця початкової школи погана поведінка Білла Гейтса стала хвилювати його батьків і вчителів настільки, що він був спрямований до психіатра. Саме в школі 13-річний Білл Гейтс і його добрий друг Пол Аллен вперше «нашвидкоруч» створили грубий комп'ютерний термінал. Потім вони створили для нього дві програми. Перша перетворювала одну математичну систему в іншу, а друга… Що робила друга, я не наважуюся пояснювати. Скажу тільки те, що згодом, прочитавши біографію Наполеона, Гейтс зробив з неї комп'ютерну гру «Ризик», метою якої було світове панування.
Не вирізняючись особливою успішністю, що теж було формою бунтарства, він несподівано закінчив 9-й клас на круглі п'ятірки (в англійській буква «A»), навіть не заглядаючи в підручники, і увійшов до першої десятки кращих учнів Америки при здачі тесту «на здатність».
У десятому класі Білл вже не вчився комп'ютерній справі, а викладав її. Тоді ж він створив програму для навчання свого класу. Програма ця мала ще й секретну мету. Вона «вибирала» для свого творця класи, де вчилися «ті ще дівчатка». Йому було 15 років, коли він написав програму для регулювання вуличного руху і заробив на цьому проекті 20000 доларів. А в 17 він одержав пропозицію на написання програмного пакета по розподілу енергії Бонневільської греблі.
Все своє подальше життя якщо Гейтс і йшов на будь-які компроміси, то неодмінною їх умовою було «босом буду я». У 1973 році він вступив до Гарвардського університету, але був відрахований через 2 роки, так як Гейтс вже щосили став займатися створенням програмного забезпечення. Друг Гейтса, Кент Еванс, щоб відволіктися від роботи, займався альпінізмом. Один з його походів закінчився трагічно. Еванс зірвався і загинув. Це була перша трагедія в житті Гейтса. До цього, за його визнанням, він ніколи не думав про смерть. Два тижні Білл був наче у тумані, нічого не роблячи. Смерть Еванса ще більше зблизила Гейтса з Алленом. Аллен переконав його стати, як згодом стали говорити, «найзнаменитішим неуком Гарварда». Замість диплома Гарвардського університету на світ з'явилася компанія «Майкрософт», яка спочатку писалася як «Майкро-Софт». (Був і такий варіант «Аллен енд Гейтс Інк».) Нова компанія стала створювати програмне забезпечення для персональних комп'ютерів, які тільки-тільки входили в моду. Легенда народження «Майкрософт» говорить: в грудні 1974 року Аллен, який їхав відвідати Гейтса в Гарварді, зупинився купити в газетному кіоску журнали. Те, що він знайшов в одному з них, навіки змінило його і Гейтса життя. На обкладинці журналу «Популярна електроніка» красувалася фотографія Altair-8080, а над нею великим шрифтом було написано: «Перший в світі мікрокомп'ютер, здатний змагатися з комерційними моделями». З цим номером журналу Аллен увірвався в гуртожиток до Гейтса. У грудні 1974 року Білл Гейтс побачив комп'ютер за $ 397, який, за словами його друга Аллена, міг би зібрати будь-хто. Єдине, чого не вистачало машині було програмне забезпечення. Обидва друга негайно зрозуміли, які обрії відкривалися перед ними. Вони усвідомили, що ось-ось — і ринок «домашніх» комп'ютерів розпуститься пишним цвітом, а мільйонам людей потрібно програмне забезпечення. Через кілька днів Гейтс зв'язався з виробником Altair — компанією MITS — і повідомив, що разом з Алленом створив версію мови програмування Basic, яка може бути використана в Altair. Гейтс сказав неправду. До того моменту друзі ще не написали жодного рядка коду. Більш того, вони ще не мали ні Altair, ні його чіпа. MITS, що не знала про це, відповіла, що зацікавлена в пропозиції Гейтса. І ось друзі приступили до авральної роботи над Basic. Над кодом працював Гейтс, Аллен симулював дії Altair 8800 (першого комерційно успішного персонального комп'ютера) на шкільному комп'ютері PDP-10. Півтора місяці по тому програма була готова. Аллен повіз її в MITS. І там він вперше доторкнувся до Altair. Сталося чудо — програма друзів спрацювала! Контракт був укладений. Цей варіант влаштував менеджерів, які запропонували молодим людям працювати над написанням мов програмування.