У внутрішній комп'ютерній мережі Гарварда був розділ, куди студенти викладали свої фотографії і особисті дані. Фотографії були так собі — звичайні фас і профіль, напружений вираз осіб. І тут юному Марку прийшло в голову попустувати: він зробив програму, яка вибирала дві випадкові особи і пропонувала порівняти, хто сексуальніший. Від бажаючих провести порівняльний аналіз не було відбою. До вечора першого дня сайт переглянули чотири тисячі осіб. Коли число відвідувачів перевалило за двадцять тисяч, через перевантаження впав сервер. Марк постав перед комісією з комп'ютерних зломів. По голові Цукерберга за це, звичайно, не погладили — він отримав дисциплінарне стягнення, але, мабуть, вже тоді помітив, що такого роду речі викликають у народу бурхливий інтерес. У Гарварді, до речі, до цих пір відмовляються коментувати той інцидент. Однак основа майбутнього комунікаційного шедевра була вже створена.
4 лютого 2004 року Марк запустив соціальну мережу під назвою «The Facebook», яка задумувалася як сайт для спілкування студентів Гарварда. «The Facebook» став популярний серед студентів в основному через зручності самоорганізації по групах, курсам та тусовок, які вже існують в вузах в офлайні. Відкриваючи «The Facebook» можна було дізнатися де живуть знайомі в цьому році, які дівчата симпатичні а які ні, хто, в кінці-кінців, новачок цього року… все це сильно нагадує те, що з себе представляє Facebook сьогодні. Після запуску сайту, Цукерберг заявив пресі, що Facebook був написаний всього за тиждень, а дана ідея просто визріла у нього в голові і була швиденько реалізована, «не відходячи від каси». Благо, ще й однокурсники допомогли — разом з Марком проектом займалися ще Едуардо Северін, Дастін Московіц, Ендрю Макколлум і Крістофер Хьюз. Дуже швидко соціальна мережа, створена Цукербергом, переросла межі кампуса (Нагадаю, що на той момент «однокласників» і «твиттеров» ще не було, їх клонували пізніше), вже навесні 2004 в неї входили всі коледжі ліги Плюща. Користувачам пропонувалося розміщувати фотографії і будь-яку інформацію про себе — від наукових і творчих інтересів до гастрономічних і любовних уподобань. А також фотографії, фотографії, фотографії…
Серйозні і перспективні проекти на стадії активного розвитку, як правило, вимагають і грунтовних вкладень. Але як показує життя — ці питання можна вирішити, якщо є цілеспрямованість. Марк витратив на бізнес всі гроші, відкладені батьками на оплату його навчання, але для мегапроекту цього природно не вистачило. І тому якось влітку Цукерберг рвонув в Силіконову долину, туди, де цікаві ідеї, якщо пощастить, можуть отримати підтримку. І знову удача посміхнулася напористому хлопцеві. Як і герой фінського письменника Мартті Ларни, що вийшов з дому за сірниками, а опинився в Америці, студент Цукерберг поїхав на розвідку і застряг в Пало-Альто — серці Силіконової долини.
Одного вечора на вулиці він випадково зустрівся з Шоном Паркером, культовою фігурою інтернету і одним із творців програми для обміну файлами Napster. Виявилося, що Паркер переїжджав в Пало-Альто, але у нього ще не було квартири. «Ми (Марк і його друзі) просто запропонували йому переночувати у нас», — каже Марк. Саме Паркер познайомив Цукерберга з Пітером Тілом, співзасновником платіжної системи PayPal. Досвідчений бізнесмен після пятнадцатихвилинної розмови проінвестував рудоволосого молодика на 500 тисяч доларів. Цукерберг написав до університету заяву про безстрокову академічну відпустку, як свого часу зробив інший відомий гарвардський «недоучка» — Білл Гейтс. Півмільйона — це тільки на перший погляд великі гроші. Марк і його команда вдосконалювали своє дітище в орендованих приміщеннях в Пало-Альто: хто — сидячи на хитких стільцях, хто — прямо на підлозі. У кімнатах, де стояли сервери, не було вентиляції. При каліфорнійської літній спеці в 45 градусів пластикові стійки плавилися по краях. У листопаді 2004 року число користувачів переступило за мільйон. Ще через півроку за допомогою Пітера Тіла компанії вдалося отримати серйозні кошти — 12,7 мільйона доларів від Accel Partners.
Восени 2005-го налічувалося вже більше 5 мільйонів активних клієнтів. Незабаром портал оголосив вільну реєстрацію — для будь-якого користувача з дійсною адресою електронної пошти. Відсоток клієнтів старше 30 років помітно підріс, і Facebook утвердився в числі лідерів Інтернету, стабільно залишаючись сьомим за популярністю сайтом Америки.
У 2006 році Цукербергу стали надходити перші пропозиції про покупку. Спочатку суми були дуже обережні, але досить швидко почали збільшуватися. Пропонували 750 мільйонів доларів, але Марк відмовився і заявив, що це втричі менше тієї суми, про яку можна було б вести серйозні обговорення. Пізніше, на вже згаданих переговорах з Yahoo, йшлося про мільярд, але Цукерберг знову сказав «ні». Чутки стверджують, що було ще й пропозицію від Google, і вони давали більше, але Facebook залишився в колишніх руках, а чутки залишилися чутками.