Кучерявий хлопець нервово ходить колами, очима шукаючи, щоб йому таке розбити.
- Коротше, звідки тебе, виперли? - не в’їжджає в суть розмови Сеньків.
- Сеня, ти, що далбайоб?! З Жешівського універу, сука! - злісно викрикнув Гуревич.
Оскільки кімната товариша була маленькою, хлопець у сорочці вже певне двадцять п’яте коло намотував.
- АА! - ніби, стає ясно обкуреному.
- Бач, йому не подобається мій спосіб життя, блядь! Та мені по хуй, що йому подобається. І на нього по хуй і на той Жешів по хуй! Суки їбані! - немов, не помічаючи Сеньківа, робить двадцять сьоме коло. - Я вас всіх виїбу, блядь!.
- Лиш мене, коротше, не треба, окей, - підсмішкувато мовив Вова.
- Що ти пиздиш там, блядь?! - розізлився кучерявий хлопець.
- Не, блядь, а радянська жінка. Коротше, що ти так, пінися. Що перший раз з батьою посварився, - намагається збавити оберти урагану Сеня.
- Ти розумієш, він, блядь ставиться до мене, як до якогось гівнюка. Мені вже не дванадцять і не шістнадцять років, а двадцять два, блядь! - пояснює суть Гуревич. - Я вже сам знаю, що мені робити. Гандон, блядь!
За його діями апатичним поглядом спостерігає господар. Його тіло розслаблене, а розум вільний від злості. А метушня, яку влаштував товариш, порушує його мирну ауру. Щоб якось вберегти її, Сеня промовляє:
- Та ти, коротше, присядь. Що ти кіпішуєш. Коротше, все буде гуд, ти поняв? - показав на ліжко Вова.
- Нє, чувак, то серйозно всьо. Він мені більше бабла не буде давати, сука! - вже менш нервово відказав Жека, вмостившись на ложе товариша.
- Тай хулі, коротше, ти сам казав, що ти не гівнюк. Заробиш. Коротше, не парся за хуйню, поняв, - прокуреним голосом заспокоїв чувак на килимку.
- А ти що робиш? -спитав кучерявий, нарешті помітивши, що планета обертається не навколо нього.
- А ти, що не бачиш? - Сеньків задоволеною пикою киває у бік «банки».
- Ах ти, планокур йобаний, ще маєш трохи для колєги? - подобрішав і змінивши колір лиця на звичайний, а не як в скаженого носорога, Гуревич.
- Та має бути ще «чек» з самих «бошок», - з вогником у помутнілих очах сказав юнак в капюшоні.
- Оо, круто, давай, - задоволено потер руки Жека.
Сеня на колінах підпов до рюкзака у камуфляжних тонах. Почав шарити по всіх його кишенях, викидаючи все з них. Обіцяного пакетика так і не було.
- А ну встань, - звернувся до друга Вова.
Виконавши прохання товариша, Гуревич піднявся і підійшов до монітора. На екрані застигло чорно-біле лице солістки Die Antwoord - Yo-Landi Vi$$er.
- Оо, це ті чуваки з Африки? - із захопленням сказав Женя.
- Die Antwoord, - поправив кучерявого Сеньків.
- Вони круто лабають, правда? - запитав Гуревич.
- Нарешті, - промовила голова Володимира під ліжком.
Піднімаючись, Сеня вдарився потилицею об ліжко:
- Блядь, сука! - взявся за болюче місце двома руками господар.
- Ну що знайшов? - не відволікаючись на колегу,запитав Женя.
- На, блядь! - кинув пакетиком трави у хлопця навпроти.
- Що сталось, мудак? - з посмішкою запитав Жека.
- Коротше, сука, в’їбався до того йобаного ліжка, - вдарив кулаком зверху по кривднику.
- Менше курити треба, - поглузував Гуревич.
- Та йди ти на хуй. Коротше, давай розкурюй цю хуйню, - розтирав лівою кінцівкою потилицю.
Розкриваючи пакет з коноплею, високий кучерявий хлопець обережно насипав зілля на ковпак бульбулятора.
- Де в тебе сєрка, Сень? - Жека оглянувся довкола.
- Заді монітора подивись, має бути, - показав правою рукою на дисплей.
Пошарудівши позаду плоского екрана, Гуревич намацав пачку сірників. Витягнувши одного з дерев’яних солдатів, почав добувати вогонь. Та сірник виявився бракованим. Наступна спроба теж була невдалою - другий поламався посередині.
- Що в тебе за сірники, бля? - діставав наступне джерело вогню.
- В когось просто руки зі сраки ростуть. Коротше, дай сюда, рукожоп! - простяг правицю господар.
- Пішов на хуй! - стираючи головку третьої сірнички об черкало, крикнув гість.
Остання спалахнула миттєво, виправдавши Жеку. Піднісши маленького смолоскипа до ковпака, набитого ганжою, русоволосий хлопець захищав вогонь долонею. Обережно почав палити дурман-зілля. Руки Гуревича помітно тряслись від хвилювання. Сірничок почав крутитись в ритуальному танці над травою.
Марихуана починла тліти, обрізана пляшка наповнилась димом молочного кольору. У Жеки від процесу засіяли зіниці. В їх відблиску можна було побачити чарівну лампу з якої ось- ось вилетить джин.
- Давай, тягни, коротше! - перервав ідилію Сєня.
- Чекай, ще не зара, - мовив кучерявий юнак.
- Бля, тягни! - настоював на своєму Вован.
Над горлечком пластмасової пляшки появився колодязь з лівої долоні Жені. Голова нахиляється до тліючого ковпака. Гортань готова увібрати у себе весь аромат згорілого зілля.