Біла «копійка» припаркувалась на стоянці поблизу кафе.
- Харе пиздіти. Коротше, всі пам’ятають, кого як кличка? - повернувся півоберта до співрозмовників Сеньків.
- Так, Сень, - ствердно відповів Сладкий.
- Та, - кивнув головою Женя.
- І яка моя кличка, Сладкий? - недовірливо дивлячись на лисого злочинця,запитав Вован.
- Пиздюк!! - почав ржати барига.
На сміх прорвало дотепер злого і нервового Женю.
- Та йди ти на хуй, жирдос. Коротше, я тебе серйозно питаю, яка моя кликуха? - те саме питання поставив Сеня.
- А я серйозно кажу: Пиздюк!! - витирав сльози сміху Сладкий.
- Коротше, ви мене, вже заїбали, уйобки, блядь. Я серйозно питаю, чуваки, ви пам’ятаєте наші клички? - не жарт лютував Володимир.
- Та що ти приколів не доганяєш, пацан? - регочучи, говорив водій.
- Прикол буде, коли твоє очко знову будуть рвати здорові бугаї в спільній душовій, хуєсос жирний! - не витримавши насмішок над собою, розгнівано сказав Сеня.
Веселість на обличчі Сладкого змінила лють. Його червоні очі, здавалось, ще більше залились кров’ю. Барига пашів гнівом.
- Що ти, підерас, сказав? -запитав, взявши за барки Вову.
- Ти що, Сладкий, приколів не доганяєш? - підливав олії у вогонь Сеньків.
- Ах, ти хуєсос йобаний... - трусячи хлопця, кричав барига.
У відповідь Сеня намагався відірвати руки Сладкого від себе. У жигульці почалась невелика сутичка .
- Ей! Гов, мужики! - почав рознімати бійців Гуревич. - Ви що охуїли, чуваки? Ми в одній команді, - майже виліз на передні місця Жека.
Трохи втихомиривши спільників, Женя повернувся на своє сидіння. «Бійці», поправивши одяг на собі, дивились у лобове скло перед собою.
- Сеня, ми пам’ятаєм свої клички? - перервав тишину Євген.
- Я Жан, ти - Сем, а Сладкий - Сід, - показуючи на кожну особу по-черзі називав прізвиська банди Гуревич.
- А чого я, блядь, Сід? - незадоволено спитав барига.
- Бо ти є Сладкий - «С», доганяєш? - нервовий тон чувся в голосі Сеня.
- Не доганяю, - дурним поглядом дивився на компаньйонів Сладкий.
- Коротше, тіпа, якщо ми забудемся, і я за хочу назвати тебе Сладкий і вимовлю букву «С». Коротше, то зможу виправитись і сказати Сід, шариш?! - запитав спокійно Вован.
- Та. Але я хотів бути Феліксом, - голосом розбещеного хлопчика, якому не купили чергову забавку, промовив обдовбаний водій.
- А чого, Фелікс? - здивування випирало із зіниць Сенькового.
- Ти, Сень, пам’ятаєш цю рекламу з леопардом і крокодилом? - спитав, стукнувши плечима спинку сидіння Сладкий.
У відповідь Сеня з педальною пикою тільки промовчав.
- І там такий леопард, ще каже крокодилу: «Фелікс, розберися», - сказав серйозним голосом кінцеву фразу товстун за кермом.
- Круто звучить, правда, пацани? - продовжив на веселій ноті барига.
- Ти що, Сладкий, вже собі всі мозки викурив? Чи що, блядь? - практично ствердне питання поставив Володя.
- Ей, Сень, втихомирся вже! Не один хуй, яка там в нього кликуха буде. Хоче він бути Феліксом, хай буде Феліксом, - роль миротворця, вкотре взяв на себе Євген.
- Коротше, один хуй, - заспокоївшись, визнав правоту друга Сеня.
- Всі пам’ятають, хто що робить? Коротше, я беру персонал. Виганяю всіх із кухні і сервізної. Ти, Жека, - повернувся назад до кучерявого спільника Вова, - береш на себе відвідувачів. Коротше, забираєш в них бабло, кошельки, телефони. Коротше, всі пиздаті речі... - поставив і сам же відповів на своє питання Вован.
- А цепочки відбирати? - перебив товариша Гуревич.
- За своїм бажанням, Жек. Жан! - виправивши себе, промовив Сеньків.
- Коротше, ти, Сладкий, стоїш на стрьомі, - пронизував водія поглядом Вова.
- Коротше, дивишся, тіпа, блядь, щоб ніхто не дзвонив, не писав есемески. І вся ця хуйня. А, чуть не забув. Сладкий... -згадав Вова.
- Фелікс, йоб ти! - з посмішкою покручував «волину» у руках товстун.
- Так, Фелікс! Коротше, втикаєш, щоб за вікном ментів не було, ясно тобі, блядь? - дещо підвищив голос на водія Сеньків.
- Ясно, пацан? - задоволеним голосом відповів Сладкий, з усмішкою розлягаючи колишню зброю маніяка у руках.
- Нате, чуваки, - висовуючи з-під ніг чорний пакет, промовив Сеня.
- Розбирайте маски, - розкрив пакет Володимир.
- Нє, пацан. В мене своя є, блядь? - барига дістав з рукава чорну шапку.
- Чур, я Фантомас? - вибирав з пакета «Boss» маску лисого мужика Гуревич.
За цей час Сладкий вже встиг надягнути шапку з прорізами для очей і рота. Те саме зробили хлопці. Закривши лице маскою кроля, Сеня накинув на голову чорний капюшон батніка. Євген натягнув прикид Фантомаса. Мажор крутив штучним лицем туди-сюди.
- Фелікс, Жан, ви готові? - висунувши праву руку вперед, проскандував Сеньків.
- Так, - відповів барига, поставивши свою правицю на руку Вови.