- Коротше, бляді, сіли за вільний столик, - показав рукою на столик ліворуч.
- Повоторюю, для особо адарьоних, всі, блядь, повитягали телефони і кошельки на стіл, підераси! - викрикав на відвідувачів Гуревич.
- Руки, блядь, на столі. І так щоб я їх бачив, хуєсоси, - продовжував віддвати накази Женя.
Вигнавши кухарок у зал, Вова взявся за барменшу.
- Ти, рижа пизда, коротше, блядь, витягуй касу! - націливши дуло ствола, прямував до бару Сеня.
Тремтячими руками жінка бальзаківського віку потягнулась до касового апарата. Ганчірка все ще залишалась у правиці рудоволосої працівниці.
- І всю касу, сука, витягуєш! Коротше, і то, що в тайнику, блядь, під прилавком! Коротше, всьо бабло кидаєш у кульок, ясно? - підійшовши впритул до стійки , протягнув руку з пакетом бандит в образі Фантомаса.
- Телефон, де твоя мобіла, пизда стара? - згадавши про стільниковий, спитав Вован.
- Нема. Вона на кухні в пальті, - затинаючись, відповіла жінка.
- Але якщо ти мене найобуєш, курво рижа, то я тобі голову розїбашу, зрозуміла, блядь? - притулив дуло до її лоба.
- Та. Так, - тремтячим голосом сказала бармен.
У цей час Женя ходив між столами і забирав данину з відвідувачів закладу.
- Сука, давай сюда свою цепочку! - звернувся до вагітної жінки Гуревич.
- Як ти назвав мою жінку? - заступився за кохану чоловік.
- Не рипайся, хуєсос! - направив «волину» на захисника Євген.
- Артем, не зачіпайся, - сказала, знімаючи золотий ланцюжок з хрестиком, вагітна.
- Нате, пане, - віддала злодію прикрасу.
Кучерявий хлопець обернув голову на незворушного баригу. Сладкий продовжував стояти в наркотичному ступорі. Це було схоже на передоз. Проте його крижаний погляд наводив більший жах на жертв грабунку, ніж всі слова та дії молодших злочинців.
- Сеня, а що це з Сла...? - намагався запитати Жека.
- Ти що, охуїв, Жан, блядь?! - підняв тон свого голосу Вова.
- Коротше, я, сука, Сем, ясно, мудак? - охолонувши, спитав Володимир.
- Сем, а що це з Феліксом? - збирав кошенльки і стільникові в пакет.
- Та хуй його знає, цього жирного підераса, - нервово перевів погляд на Сладкого.
- Як ти мене назвав, хуєсос йобаний? - вийшов з «наркозу» огрядний злодій.
Він направив зброю на Сеньківого.
- Фелікс, сука! Коротше, заспокійся. Мусив я якось, блядь, вивести тебе з трансу, сука, - відвів дуло «волини» убік Сладкого.
- Ей, уйобки! Може ми тут кафешку грабуєм, мудаки?! - намагався привести спільників до здорового глузду Вова.
На перших хвилинах пограбування Рома перебував у шоковому стані. Все навкруги відбувалось настільки швидко і динамічно, що мозок відмовлявся це сприймати за реальність. Та коли між злодіями почався розбір польотів, хлопець вирішив цим скористатись, щоб вберегти Діану.
Він швиденько витягнув з кишені своїх чорних джинсів стільниковий і почав набирати «sms». Не всі слова виходили вдалими зразу.
Повернувши свій прискіпливий погляд на відвідувачів «Рендеву», Жека помітив, як голова і руки одного з них - під столом. Очі русоволосого юнака час від часу опускались вниз.
- Ти що робиш, сука?! - кинувшись до Романа, прокричав Євген.
Пістолет, що був затиснутий у правиці грабіжника, був витягнутий вперед і націлений дулом прямо на Кошового.
- Я тебе, гандона, питаю, блядь! Якого хуя ти робиш, підерас?! - підійшов впритул до столика Роми.
- Нічого, мужик, нічого, - дуже нервуючи, промовив історик.
- Витягнув руки, мудак, і поставив їх на стіл, блядь! - підвищеним голосом дав наказ Гуревич.
Рома мовчки витягнув руки. Розімкнувши пальці, він поставив кінцівки на стіл.
- Де, телефон, підерас?! - розлючено спитав Жека.
- Який телефон, мужик? - з хвилюванням запитав Кошовий.
Оглядаючи бузковий диванчик, на котрому сидів хлопець, Женя побачив букет з трьох білих троянд.
- Що це за хуйня? - спитав лютуючи Євген. - А ну підняв їх бігом, сука! - видавав наказ злочинець.
- Це букет. Він для мої дівчини. В неї сьогодні день народж... - переляканим голосом відповідав Рома.
Мова студента була дуже швидкою. Слова наче бігли стометрівку на Олімпіаді. Кожне слово дрижало.
- Мені по хуй, для кого, блядь, цей єбучий букет. Підняв, блядь, бігом його, підерас! - продовжував гримати на переляканого відвідувача Гуревич.
У цей час у кафе наче всі позавмирали. Люди мовчки стежили за діалогом злодія та жертви. Не була винятком і касирша. Жінка застигла з грошима у руках перед сміттєвим кульком. Сеня, котрий тримав світло-синій пакет, також зацікавлено споглядав на розмову спільника з відвідувачем. Вова бачив, що Жека занадто сильно увійшов у роль бандита. Він боявся, щоб ситуація не закінчилась плачевно для всіх.