— Коли почнеться суд? — Запитала я у секретаря, коли він закінчив вписувати моє ім'я.
Він тільки кинув на мене недовірливий погляд.
— Я, звичайно, не можу сказати, — сказав він, а потім показав мені поглядом на двері, що вели з кімнати, з прозорим натяком.
— Але він повинен початися найближчим часом? — Я намагалася продертися далі.
Але він уже дивився вниз на папери. На цей раз він підняв голову ще більш повільно, ніби не міг повірити, що я все ще була тут.
— Засідання починається, — сказав він, з жахливо переконливою точністю, — всякий раз, коли король видає декрет.
Розділ 19
Через три дні суд ще не почався, а я вже ненавиділа усіх навколо.
Серкан сказав мені, що я буду мати тут деяку владу, і я вважала, що потрібно домагатися, щоби суд відбувся швидше. І уявляла, що була його магія в тому, що моє ім'я записано в книзі короля. Після розмови з секретарем я повернулася в мою крихітну кімнатку, збита з пантелику і не знаючи що робити далі, і, просидівши на ліжку півгодини, отримала п'ять стуків від покоївок з принесеними запрошеннями на обіди і вечірки (про перше я подумала, що воно було помилкою). Але навіть після того як я зрозуміла що всі запрошення не могли збитися зі шляху, я поняття не мала, що з ними робити і чому їх приносять.
— Я бачу, ви стаєте популярною, — сказав Соля, виходячи з тіні біля моїх дверей, перш ніж я встигла їх закрити після чергової покоївки.
— Це те, що ми повинні робити? — обережно запитала я, почавши шукати відповідь на купу запрошень, можливо, це входило в обов'язки чарівників короля. — Можливо ці люди потребують якоїсь захисної магії?
— О, може дійти і до цього, в кінці кінців, — сказав він. — Але на даний момент всі вони хочуть мати привілей бути знайомими з наймолодшою королівською відьмою, якій коли-небудь давали ім'я. Гуляють вже десятки чуток про ваше призначення. — Він взяв картки запрошень у руки, перемішав їх, витягнув одну і простягнув мені. — Графиня Богуслава на сьогоднішній день є найбільш корисною: граф радник короля, і він обов'язково захоче проконсультуватися на рахунок королеви. Я відведу вас до них увечері.
— Ні, не відведете! — Заперечила я. — Ви маєте на увазі, що вони просто хочуть, щоб я прийшла їх відвідати? Але вони навіть не знають мене.
— Вони знають достатньо, — сказав він, як до пацієнтки. — Вони знають, що ви чаклунка. Моя дорогенька, я дійсно думаю, що вам краще прийняти мій супровід для вашої першої появи у світі. На суді вам буде важко орієнтуватися, якщо ви не знайомі з двірцевими способами вирішувати справи. Ви ж знаєте, що ми хочемо одного і того ж — щоб королева і Кася були виправдані.
— Ви не дасте навіть скоринку хліба, щоб врятувати Касю, — сказала я, — і мені не подобається, як ви посуваєтеся, щоб отримати речі, які ви хочете.
Він не дозволив мені прогнати його геть. Тільки чемно вклонився і зник в тіні в кутку кімнати.
— Я сподіваюся, що ви будете краще думати про мене. — Його голос плив віддалено з темряви, навіть коли він зник. — Майте на увазі, що я готовий бути вашим другом, якщо ви опинитеся в біді. — Я кинула картку від графині Богуслави йому вслід. Вона безладно покрутилася у повітрі і впала на підлогу у вже порожньому кутку.
Я не довіряла йому у всьому, хоча не могла не турбуватися, що він сказав мені частину правди. Я почала розуміти, як мало я знала про життя двору. Що, коли я послухаю Соля, і покажуся на вечірці у жінки, яка мене не знає, чи буде вона рада, і чи скаже чоловікові, а той підкаже королю, що королева не повинна бути спалена? І чи король послухає? Нічого з цього не мало для мене великого сенсу, але незнайомі мені люди через це прислали купу запрошень — тільки тому, що одна людина вписала моє ім'я в книгу. Але ці запрошення ясно вказували на кроки, які потрібно було зробити на моєму шляху.
Я хотіла поговорити з Серканом: наполовину щоб порадитися, і наполовину щоб поскаржитися. Я навіть відкрила книгу Яги і спробувала знайти заклинання, яке дозволило би мені поговорити з ним, але не знайшла нічого, що могло діяти так далеко. Найближчим було заклинання kialmas, з приміткою, «щоб бути почутим в сусідньому селі», але я не думаю, що хтось міг поцінувати вміння кричати так голосно, що його голос подолає відстань через країну, і я не думаю, що цей голос подолав би гори, навіть якби я оглушила всіх у Кралії.