16.4. К. Маркс. Передмова до «Критики політичної економії» (Н. о. М., 371 та наст. = Zur Kritik der poiilischen Oekonomie L1V— LV) — (ME, 13; 6— 7). Див. також прим. 20 до розділу 13, прим. 1 до розділу 14, прим. 13 до розділу 15 та відповідний текст. Цитований уривок і, зокрема, терміни «матеріальні продуктивні сили» та «виробничі відносини» стануть зрозуміліші, якщо звернутися до цитат із творів Маркса, наведених у прим. 13 до розділу 15.
16.5. Capital, 650, та наст. — (ME, 23; 562). Див. також аналогічні висловлювання про капіталіста і збирача скарбів у Capital, 138 та наст. = Н. о. М., 437. Див. також прим. 17 до розділу 17. У «Злиденності філософії» Маркс пише: «Якщо всі члени сучасної буржуазії мають той самий інтерес, оскільки вони становлять один клас, який протистоїть другому класові, то інтереси їх протилежні, антагоністичні, оскільки вони протистоять один одному. Ця протилежність інтересів випливає з економічних умов їх буржуазного життя» (Н. о. М., 367 = GA, Series 1, vol. VI, 189) — (ME, 4; 140).
16.6. Capital, 651 — (ME, 23; 562).
16.7. Це прямо відповідає націоналістичному історизму Гегеля, де істинний інтерес нації усвідомлюється у суб'єктивному розумі націоналістів, зокрема їх лідерів.
16.8. Див. текст до прим. 14 до розділу 13.
16.9. Capital, 651 — (ME, 23; 562).
16.10. Спочатку я використовував термін «laissez-faire капіталізм», однак з огляду на той факт, що «laissez-faіre» вказує на відсутність торговельних бар'єрів (таких, як митні) — що, на мою думку, дуже бажано, — а також те, що я розглядаю економічну політику невтручання початку XIX століття як небажану і навіть парадоксальну, я вирішив замінити мою термінологію і вжити замість цього термін «нестриманий капіталізм».
Прим. до розд. 17
17.1. Див. «Передмову» до «Критики політичної економії» (Н. о. М., 372 = Zur Kritik der Polilischen Oetumomie, LV). Щодо теорії страт, або прошарків, «надбудови» див. цитати в примітці 13 до розділу 15.
17.2. Стосовно Платонової рекомендації «переконання і сили» див., приміром, текст до примітки 35 до розділу 5, а також примітки 5 і 10 до розділу 8.
17.3. Див. Ленін. «Держава і революція» (Н. о, М., 733-734 і 735 = State and Revolution, 15 і 16) — (Ленін, 33, 18).
17.4. Дві цитати взято з К. Маркс, Ф. Енгельс, «Маніфест Комуністичної партії» (Н. о. М„ 46 = GA, Series I, vol. VI, 546) — (ME, 4, 412).
17.5. Див. Ленін. «Держава і революція» (Н. о, М., 725 — State and Revolution. 8-9) — (Ленін, 33, 7).
17.6. Щодо особливих проблем історичного есенціалізму і, зокрема, проблем типу: «Що таке держава?» або «Що таке урядування?» див. текст до приміток 26-30 до розділу 3, 21-24 і 26 і наст, до розділу 11 і 26 до розділу 12.
Щодо мови політичних вимог (чи краще політичних «пропозицій», як визначає це Л. Дж. Рассел), яка, на мою думку, повинна замінити цей есенціалізм, див., зокрема, текст між примітками 41 і 42 до розділу 6 і примітку 5 (3) до розділу 5. Щодо Марксового есенціалізму див., зокрема, текст до приміток 11 і 13 до розділу 15, примітку 16 до цього розділу і примітки 20-24 до розділу 20. Пор., зокрема, методологічну примітку в третьому томі «Капіталу» (Das Кapital, III/2, p. 352), процитовану в примітці 20 до розділу 20 — (ME, 25, ч. II; 345).
17.7. Цю цитату взято з «Маніфесту Комуністичної партії» (Н. о. М., 25 = GA, Series, І, vol. VI, 528) — (ME, 4, 412). Наступний текст узято з «Передмови до англійського видання «Капіталу» Ф. Енгельса. Я наводжу тут повністю завершальний фрагмент з цієї «Передмови»; Енгельс говорить про Марксів висновок, що «принаймні в Європі Англія є єдина країна, де неминуча соціальна революція може бути здійснена цілком мирними й легальними засобами». Звичайно, при цьому він ніколи не забував додати, «що навряд чи можна чекати, щоб пануючі класи Англії підкорилися цій мирній і легальній революції без «бунту на захист рабства». (Див. Capital, 887 — (ME, 23, 36); див. також текст до примітки 7 до розділу 19.) Цей уривок ясно показує, що відповідно до марксизму насильство чи ненасильство революції залежатиме від опору чи відсутності опору колишнього правлячого класу. Див. також текст до приміток 3 і наст. до розділу 19.
17.8. Див. Ф. Енгельс. «Анти-Дюрінг» (Н. о. М., 296 = GA, Special volume, 292) — (ME, 20, 276); див. також уривки, згадані в примітці 5 до цього розділу.