— Здається знаю. Щось мав знайти.
— Що?
— Не згадується чомусь.
— Давай, Олеже, ми тобі допоможемо. Мстиславе!
Інший парубок сів поряд, і вони одночасно з Іваном взяли Олега за зап’ястки. Свідомість лишалася чіткою. Він відчув, що у неї дедалі глибше занурюються Іван та Мстислав. Було бридко, як під час гастроскопії, навіть горлянка стискалася у спазмах. На очі набігали сльози, але Олег і не думав про те, щоб вирвати руки, усвідомлюючи: усе, що відбувається, є правильним. Якоїсь миті рух у його свідомості наштовхнувся на перешкоду і зупинився. Запахло потом — напевне, це просування коштувало Іванові та Мстиславу великих зусиль. Мечислав схвильовано поглядав на них, але від втручання утримувався. Зненацька Олег знову відчув Порадника. Виявляється, він не зник, а лише причаївся у глибинах його свідомості, на самісінькому дні. Щойно його там знайшли — паразит атакував парубка. Той вигнувся на ліжку, руки почали смикатися, вириваючись із чіпких пальців характерників. Мечислав кинувся до них, вчепився в Олегові плечі й усією масою притиснув його до ліжка. Порадника вдалося блокувати, але як не намагався Іван відділити його від свідомості Олега, все було марно.
— Пірнув у підсвідомість, — важко зітхнув старший характерник, відпускаючи Олегову руку, — а ти молодець, добре тримався. Я не ризикнув іти за ним, бо, схоже, Порадник запрограмований зруйнувати твою психіку, якщо спробувати його вийняти.
— То Олег тепер приречений все життя бути з ним? — Мечислав лише зараз відпустив його плечі.
— Порадник є комбінацією комп’ютерних програм та кабалістичного заклинання. Якщо в нього заклали здатність адаптуватися до зміни зовнішніх обставин і, Боже борони, еволюціонувати — тоді справи кепські.
— Тату, але ж комп’ютерних програм, здатних до саморозвитку, ще не винайшли, — Мстислав підвівся з Олегового ліжка.
— Хто знає, — Іван також устав. — Ти ж сам бачив, що Порадник поводився, немов розумна істота.
— Може, розробник просто заклав безліч варіантів його поведінки, — припустив Мечислав. — На всі випадки життя, так би мовити…
— Гадаєте, Транихиїл міг передбачити, що у моїй свідомості хтось порпатиметься? — Олег кількома рухами розім’яв руки, а тоді скроні.
— То ти знаєш, хто саме перетворив тебе на біоробота? — запитав Мстислав.
— Олег, виявляється, не цілковито біоробот! — зауважив Іван. — Нам слід допомогти йому навчитися контролювати свою свідомість та підсвідомість.
— Бо дідусь Фрейд[12] твердив, що нами керує саме підсвідоме, — у дверях з’явився Гордій.
— Тим характерники й різняться від інших, що вони здатні за допомогою надсвідомого керувати свідомістю та підсвідомістю, — відповів йому Іван. — Олеже, ти знаєш де знайти Транихиїла?
— Так, можу показати…
— Чекайте, — вигукнув Мстислав. — А чи не можна керувати програмою-порадником дистанційно?..
— Можна! — захвилювався Олег. — Транихиїл керував моїми рухами за допомогою пульту.
— Доки ти не позбувся програми, нам слід триматися якомога далі від розробника, — сказав Іван. — Негайно підемо на Хортицю. Там є одна річ, яка тобі, сподіваюся, допоможе.
6. Триголос
Андреас, який тепер називався Томасом, нагадав Василеві про такого собі співробітника заводського конструкторського бюро Івана Погребняка. Тоді, шукаючи шляхів зближення із молодим інженером, шпигун вийшов на його родича — біолога Гордія Погребняка, випускника Київського університету, який працював в одному з дослідницьких інститутів. Та аналітики ЦРУ рекомендували припинити спроби контактів з Іваном. Адже той був геть нечутливий до психологічних маніпуляцій, а завдяки гострому розумові міг здогадатися, ким насправді є Андреас. Ризик, на думку аналітиків, був невиправданим.
«Підданець шведської корони» не сказав Василеві, що тоді він, про всяк випадок, вирішив ближче придивитися і до біолога Гордія. На перший погляд, його наукова діяльність не становила великого інтересу. Вчений досліджував зміни у біоценозі[13], що їх спричинило будівництво каскаду гребель на Дніпрі. Він багато їздив придніпровськими селами, бував у заповідниках, лісництвах та на гідроелектростанціях. Остання обставина могла тоді стати шпигунові у пригоді. Також Андреас дізнався, що крім досліджень природи Дніпра, Гордій цікавиться такою «антинауковою темою» як інформаційні властивості рідин. Однак шпигуна нагально евакуювали через загрозу викриття — ЦРУ проґавило «крота» у своїх лавах, який продав КДБ списки американських агентів в СРСР.
12
Зігмунд Фрейд (1856–1939) — австрійський психолог і психіатр. Засновник психоаналітичного напрямку в психології і автор концепції структури психіки.
13
Біоценоз — сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів, що населяють певну ділянку суходолу або водойми і характеризуються певними відносинами поміж собою та з чинниками зовнішнього середовища.