— А чи не пробували експериментувати з речовинами, наприклад, крапнути на знімки водою? Може, і її було б поглинуло, а тоді повернуло?
— На жаль, допоки це спало на думку експертам, зображення втратили ці дивовижні властивості. Вчені припустили, що камера зафільмувала бар’єр між звичним плином часу та його прискореною течією.
— З огляду на миттєву зміну температури землі, що потрапила під те шатро, а також… Чекайте, але ж, зірки у небі мали змінити своє розташування!
— На жаль, Томасе, хмарність та смог дозволяють використати їх лише як допоміжний чинник, а місяць у кадр не потрапив. У будь-якому разі це, — він вказав на планшет, — у компетенції Вашого паранормального відділу. Ви там найдосвідченіший працівник, який найліпше знає місцеву ситуацію та має тут зв’язки. Словом, керівництво має до Вас прохання: лишитися у Дніпропетровську ще на якийсь час, допоки ми підготуємо сюди фахову експедицію…
— Ні! Це занадто ризиковано! Я ж повідомляв у шифрограмі, що випадково ліквідував теософа Василя, а хлопчисько втік від мене, і він вже під слідством…
— Скажу більше, хлопчисько на прізвисько Макака — Макар Каризький — потрапив до лікарні, і його охороняє міліція.
— От бачите! А до рук людей Хазяїна потрапив один із його малолітніх спільників у виконанні лазерного шоу в аеропорту. І вони ж зараз убезпечують Владіміра Шахсуварова, тож олігарх може швидко дізнатися, хто був причетний до катастрофи його літака. Такого він мені не подарує!
— І з цього боку Ви захищені найліпшим чином. Хазяїн дуже зацікавлений у поверненні своєї старої скрині і готовий цілковито співпрацювати з нами. Шахсуваров не дізнається, що його літак упав за нашої, ги-ги, креативної допомоги. До того ж, колишній полковник КДБ чудово розуміє, що якимись лазерними указками насправді літак із неба не скинеш, а про безпілотник із електромагнітним генератором малолітній бандит не знає. Про це він навіть збрехати не додумається.
— Припустимо, так… А якщо Шахсуваров перекупив когось із людей Хазяїна? З нашого спілкування у мене склалося враження, що він цілком на це здатний…
— Але ж Ви схилили Шахсуварова до переходу на наш бік. Керівництво дуже вдячне за це!
— Ще б пак, для керівництва це ниточка до таємниць самодержця — ключ до великої геополітичної гри на послаблення багатющої на сировину Імперії, але загроза з боку олігарха щодо мене від того лише зростає.
— Зараз Шахсуваров не наважиться на вбивство співробітника ЦРУ, бо кревно зацікавлений у захисті з боку американської бюрократії, соррі — я мав сказати: «американської демократії» — афроамериканець розплився у лицемірній посмішці.
— А українські спецслужби? — Томас пустив повз вуха ту навмисну обмовку.
— Знайшли, чим непокоїтеся! Знаєте, Томасе, Хазяїн обіцяє десяток мільйонів наших американських грошей тому, хто поверне йому скриню.
— Що там, до речі?
— Каже, що якийсь паранормальний артефакт! Враховуючи обставини, за яких її викрали, — зв’язковий постукав пальцем по планшету, — це може бути правдою. Отже, і скриня по Вашій лінії. Погоджуйтеся, Томасе!!!
— Хіба в Хазяїна лишилися такі гроші?
— Навіть більші, набагато більші — на таємних рахунках.
— І ЦРУ не прибрало тих рахунків до рук?
— Знаєте, інколи зручно фінансувати деякі заходи щодо розвитку громадянських демократичних суспільств саме із рахунків такого походження. У випадку чого — це ж не ми, — зблиснув сліпучою посмішкою афроамериканець, — це ж засуджений за хабарі…
— Зрозуміло, — Томас також всміхнувся, — знайомий стиль ведення фінансових справ. Гаразд, я згоден, але за умови, що протягом доби ви забезпечите ліквідацію Макаки — він єдиний живий свідок моєї участі у теракті. Боюся, що здасть мене місцевій службі, коли вже цього не зробив.
— Який Ви полохливий, як на Ваш досвід!
— Саме тому, колего, саме тому, що маю досвід.
— Здавши Вас, Макака тим самим визнає свою вину. Гадаю, він цього не зробить — принаймні одразу. Дайте нам бодай три дні.
— Нехай три, але доти я поживу у цьому чудовому місті. Знаєте, давно мріяв насолодитися Одесою.
— Насолоджуйтеся, колего! До оперного театру не забудьте сходити — подейкують там чудово поставили «Травіату»[32], у «Гамбрінусі»[33] пива випийте, тараньки на Привозі покуштуйте. Бувайте, Томасе, — зв’язковий пішов.
У вікно шпигун бачив, як біля виходу афроамериканець широко всміхнувся афроодеситу у вишиванці.