Земляни, слухаючи цю розповідь, забули про сніданок. Обличчя ж Велеса сяяло ледь прихованим натхненням, адже він знову переживав події того знаменного дня.
— Який я тобі дядько! — обурився я, — далі розповідав бог. — Вибачте, — каже тоді Юрій, — цю планету, що Ви на неї переселилися з Землі, створював ось Мишко — він Архістратиг Бога Предвічного, а допомагали йому кілька молодих людей та сутностей зі світу невидимого, усі з Києва. І трапилося це лише торік. Але позаяк вони створили планету з віком, що дорівнює земному, то й сталося так, що вона існує стільки, скільки й Земля.
— Коли ми Вас правильно зрозуміли, то планету Велес створив Архангел Михаїл разом із нашими сучасниками-киянами? — перепитав Олег.
— От мажори столичні, аж за Сонце добралися, — пробурчав Мечислав, на зауваги якого гурт вже трохи стомився реагувати. — Ніде від них спасу немає!
— Я тоді запросив Мишка із Юрком попоїсти тут у мене, — далі оповідав Велес — Ось за цим самим столом вони мені й розповіли, що після створення планети той гурт молодих киян на ній побував. Але — у часі, віддаленому від нашого з вами кількома сотнями прийдешніх років. Тоді імперією Рось правитиме молода імператриця Либідь, а Моксельський[40] каганат з ординського улусу перетвориться на імперію Орфіна і намагатиметься поглинути Рось.
— Майже як зараз на Землі, — зауважив Іван.
— А Михаїл часом не говорив, чи лишиться у майбутньому на Велесі місце для прадавніх богів і духів? — запитав Триголос.
— Річ у тому, що ця планета виникла одночасно з усім перебігом подій, які тут сталися, — відповів господар.
— Тобто, вона була створена землянами-киянами та Архистратигом вже зі своєю власною історією, — зрозумів Олег. — Отже, усі боги та духи на ній вже є, що називається, історично.
— Еге ж, — ствердно хитнув головою Велес.
— Але це дуже ненадійна просторово-часова конструкція, — занепокоївся Назар. Будь-яке втручання у перебіг історичних подій може усе змінити на планеті — або й знищити її.
— Не зовсім так, — заперечливо хитнув головою Велес. — Колись на Землі один мудрий бог на ім’я Сварог вивів та обґрунтував закон «Зворотного відновлення причинно-наслідкових зв’язків». Він твердить: жодна подія не може статися раніше, ніж станеться та, яка є її причиною, але…
— Теж мені закон! — розсміявся стриманий раніше Мстислав. — Хіба це й до Сварога не було очевидним?
— Було, загалом, — дуже по-людськи зітхнув Велес. — Доти, доки цей закон не почав порушуватися. Та ви знову не дослухали мене. Закон Сварога складається з двох частин. Друга така: … у випадку, коли у парі подій, що вже відбулися, зникає або змінюється перша, то друга — наступна тобто — зберігається у часі та просторі і є чинником зворотного виникнення причинно-наслідкових зв’язків, які відновлюють у часі та просторі першу подію. Таким чином виконується перша частина Закону.
— Щось занадто складно, — насупився Мечислав.
— А як на мене, то все зрозуміло, — сказав Олег. — Якщо подія відбулася, то вона вже існує назавжди, і усі спроби змінити або знищити її є марними, бо сам факт існування наступної події зворотнім чином відтворює попередню… Чекайте! Але ж Ви сказали, що цей закон почав порушуватися.
— Михайло розповів, що нині у Моксельському каганаті об’явився сильний шаман. Він експериментує зі змінами послідовності подій і, схоже, досяг деяких успіхів. Ходять чутки, що в нього є старовинна золота чаша — потужний артефакт, здатний показувати події у минулому. Шаман знає, що існує і друга чаша, що відповідає за прийдешнє. Якщо їх обидві поєднати та ініціювати кривавим ритуалом, чаклун зможе змінювати події. Боюся — як у минулому, так і в майбутньому. Та перевірити достеменно, наскільки серйозною є небезпека, наразі руки не доходили.
— Чому?! — дуже здивувався Гордій.
— Аж із двох причин, — Велес підвівся, вдивляючись у бік села. — По-перше, Предвічний терміново відрядив Михаїла з Юрієм на інший кінець Чумацького Шляху, де виникла загроза поглинання зірок галактики якоюсь гігантською чорною дірою, що невідомо де узялася. Якщо цього не зупинити, вона зжере весь Шлях. Ця робота забирає усю енергію вогняного меча Михаїла.
— А Ваших можливостей для цього недосить? — прямо запитав у господаря Олег.
— Ні, і це друга причина. Моя влада поширюється лише на землі, де люди визнають мене за свого бога — зводять моїх кумирів, ідолів себто, офірують та славлять піснями.