…загартованих у боях — і розбоях — професіоналів, кондотьєрів… — за часів Пізнього Середньовіччя кондотьєрами (від іт. condotta — договір про найм на військову службу) звали командирів військових загонів, які не були безпосередніми васалами своїх господарів, але наймалися до них за гроші, за строковою угодою. (Навіть сучасне «солдат» походить від пов’язаного із практикою кондотьєрства поняттям soldo, чи то плати за надання військових послуг). Порівняно із рицарями кондотьєри були кроком уперед до професійної найманої армії.
…кинула якір у кам’яних щелепах аванпортів… — аванпортом зазвичай зветься зовнішня частина порту, захищена від морських хвиль молами чи хвилеломами.
У Лан Ексетері платили податок від фронтону дому… — реальна практика у низці князівств і держав Північної Європи у Середньовіччі та в Новий час (Нідерланди, князівства Німеччини тощо).
…а на голові — chapeau, що пасувала до плаща… — різновид чоловічого капелюха за часів Пізнього Середньовіччя; трохи нагадував турецьку феску.
…у вухах її відразу пролунав бойовий крик берсерків… — берсерками (від дав.-сканд. berserkr — «ведмежа шкіра») у скандинавів звали вояків, які перед битвою або під час неї впадали у бойовий шал; згідно з північним віруванням, залізо не могло завдати берсеркам шкоди, тому за необхідності їх забивали камінням.
Кенотаф — кенотафом (від дав.-грец. κενσς — «порожній» і ταφος — «могила») звали пам’ятний знак над порожньою могилою (коли за якихось причин не було можливості поховати тіло).
Гемдалль — то наш міфічний герой… — скандинавська міфологія знає бога Геймдалля, охоронця богів, що стоїть на сторожі у моста Біврьост (втіленням якого є веселка) на межі Асгарду, міста богів. Коли настане Рагнарьок, саме Геймдалль має протрубити у золотий ріг і призвати вояків на останній бій.
У наших міфах ім’я Камбі носить чародійський золотий когут… — у скандинавській міфології також є такий півень, ім’я якого Ґуллінкамбі, чи, дослівно, «Золотий Гребінець»; його функція, якщо орієнтуватися на «Старшу Едду», — давати сигнал про небезпеку, що загрожує Асгарду.
…статуя Модрони Фрейї… — Фрейя у скандинавській міфології — богиня родючості, плотського кохання, але й війни; походить вона з ванів; її тваринами вважаються кабан та кішка.
Зняти із шиї богині Брісінґамен… — намисто Брісінґамен є предметом-атрибутом Фрейї і в скандинавській міфології; згідно з легендами, воно було створене братами-гномами Брісінґами, звідки й походить його назва. Втрату Брісінґамену пов’язують із діями Локі, скандинавського бога-трікстера.
Була вона на дереві, висіла, розіп’ята на гілках гігантського ясеню… — у скандинавській міфології отримання містичного знання через повішення на світовому Ясені пов’язують із богом Одіном: верховним богом асів; саме він проколює себе списом і вішається на гілці Іґґдрассіля — а натомість отримує знання рун і можливість пророкувати.
По її напружених від болю руках проскочила білка… — згідно зі скандинавською міфологією, у гіллі Іґґдрассіля живе білка Рататоск, яка здійснює комунікацію між орлом, що живе у кроні Ясеня і змієм, що перебуває у його корінні.
З перевішеного через плече бандольєра вийняв… — бандольєрою (від ісп. bandolera — «перев’язь») зветься подовжена сумка з кишеньками по усій довжині, що носиться через плече; у Новий час використовувалася як патронташ (у грі «Відьмак» у бандольєрах Ґеральт носить відьмацькі декокти).
Світязанки тамой живуть… — найбільш відома світязанка, так би мовити, персоніфікована: водна німфа, русалка, яка живе у озері Світязь, героїня однойменної поеми Адама Міцкевича.