— Не більше… ніж відьму, — силувано озвалася Івга. — Скоро… з’являться дитячі конструктори «Спали відьму» — з барвистою етикеткою, де посміхається… — Її голос зірвався.
— Роздягайся, — сказав він сухо.
Її напружені очі зробилися майже божевільними; Клавдій виправився:
— Я мав на увазі куртку… І кросівки.
Аби не бентежити дівчину, Клавдій відвернувся й увімкнув телевізор.
На інформаційному каналі говорили не про відьом. Клавдій був вдячний — світ складається не лише з шабашів. Навіть коли їх страшенно багато…
— Ти дзвонила Назару? — місце засмаглого диктора зайняла жінка зі спортивною зачіскою.
Івга схлипнула:
— Я не піду на облік. Вони… Я не піду!
Клавдій підняв слухавку.
Із закушеною до крови губою Івга дивилась, як чіпка рука з візерунком жил набирає номер. Ґрати, ланцюги, сморід смолоскипів… У мене в будинку відьма. Візьміть її…
Вона вчинила так, як од неї чекали. Скорилася на милість переможця. Як зневажливо посміхнеться дівчисько в сірій кофтині: «Що? Догралася? Ти ж цього хотіла? Сама прийшла до НЬОГО?»
— Смерть погані… — це в слухавку, не Івзі — але вона відчула себе так, наче вислухала смертний вирок. Відьма Івга…
Інквізитор довго мовчав. Івга чекала. «У мене…».
— Так, — глухо зронив Інквізитор. — Ділитися враженнями будемо згодом, Ґлюре. Спочатку доведи це все до кінця… Через три години мені потрібен повний звіт. Усе, на ці три години вважай — я помер…
Трубку покладено.
— Не піду на… — прошепотіла дівчина.
— У тебе добрий внутрішній захист, — сказав Інквізитор, дивлячись у вікно. — Як себе почуваєш?
Івга з подивом зрозуміла, що нудота минула.
— Добрий захист, — неуважно повторив Інквізитор. — Івго, ти хочеш спати?.. Я — дуже. Коли я зараз не посплю хоч дві години, відьми всіх провінцій відсвяткують мою смерть…
Він потер очі. Так, що почервоніли повіки:
— Я буду спати, Івго. Піди на кухню, візьми в холодильнику, що сподобається, і з’їж… Можеш поспати, на канапі. Тільки, — він видихнув, — не роби двох речей. Не торкайся вхідних дверей і не заходь до мене в кабінет. Я одразу прокинусь, а це «зіпсує мені нерви». І слухавку не піднімай…
Вона мовчала.
Вражаюча нереальність… Жорсткий килим під ногами; ручна робота. Шкарпетки мокрі, але не знімати ж їх перед Великим… Несолідно…
Зачинилися важкі двері кабінету. Клацнула химерно вигнута ручка; Івга де стояла, там і сіла на підлогу.
Дощ не припинявся. На екрані — метушливий рекламний ролик.
Сиділа і слухала, як ниють ноги. Джинси відсиріли наскрізь… Зараз би до вогню…
До вогнища.
Івга здригнулась. Вогнище палало на екрані, але аматорська камера постійно смикалася і не давала розгледіти металевий каркас, довкола якого зібралися люди… Баскетбольний стояк зі щитом. Сітка на кільці вже згоріла. Люди, схожі на вболівальників. Німо кричать; запис без звуку. До металевої опори прив’язана людина… Пожежна машина, люди у формі… Екран гасне…
Голова засмаглого коментатора:
— …даний комплекс заходів за своєю суворістю не має аналогів… ефективність його така, що вже за дві години в окрузі Одниця було знищено п’ять особливо небезпечних і затримано дев’ятнадцять стандартних відьом. Водночас Великий Інквізитор підкреслив, що, працюючи в тісному контакті з Відомством Громадського Спокою, не дозволить подальшого розповсюдження самосудів як шкідливого для Інквізиції, антигуманного і блюзнірського явища…
Дівчина підійшла до телевізора. Надто близький екран обпік їй очі.
— … основним напрямом залишається виявлення незареєстрованих відьом. Вироки Інквізиції відтепер будуть виконуватися протягом доби, значно розширюється список приписів, за якими відьма ізолюється або знищується…
Івга відчула гостру насолоду від власної влади, коли натиснула кнопку, і диктор зблід і зник.
От. Вона сидить у квартирі Великого… На підлозі. Перед мертвим екраном. Спокійно, відьмо… Там, під дощем, ще гірше…
Мокрими слідами позначила свій шлях до кухні. Прочинила холодильник. У роті миттєво стало тепло і вогко; добре — її апетит сильніший од негараздів. От тільки чай…
Вона обернулася до плити. Чайник сяяв дзеркальним боком, в якому відображувалася темна постать у дверному прорізі.
Руки налилися свинцем. Чайник не підняти — хоча води в ньому якихось дві склянки.