- Ор-рес-т! -ніби навздогін його думкам прохрипів знову керн, і на його обличчі з’явилась якась подоба усмішки. Обличчя залишилося холодним, лише очі раптом освітилися внутрішнім спалахом, і Арсен вперше протягом останніх напружених годин заспокоївся. Хто вміє так посміхнутися, той не може бути вбивцею.
Страшні лиця кернів, що поприкипали до прозорої стінки і невідступно, з якоюсь болючою напруженістю стежили за тим, що робиться в човнику, його вже не лякали. Йому стало від того кошмарного видива навіть затишно.
“Ніхто не вирвав би в Ореста заповітного слова силою, - подумав. - Я йду його шляхом!”
IX
Уповноважений у справах космічної моральності прибув на Ортену з візитом. Візит був важливий і суто діловий, але Уповноваженого не полишало відчуття, що він приїхав на відпочинок. Так уже повелося з давніх-давен, що в землян з перебуванням на Ортені пов’язані тільки приємні відчуття. А місія Уповноваженого у справах космічної моральності сумна і навіть дещо неприємна: на Землі загинуло два ортенці. Випадок безпрецедентний. І він сам вирішив засвідчити скорботу Землі з приводу цього трагічного випадку. Щоправда, загинули не тільки ортенці, землян постраждало значно більше, але то вже інша справа. Причиною цих смертей була катастрофа, точніше, стихійне лихо: невеличкий острівець у Тихому океані - чудове курортне місце, недалеко від якого була колонія ортенців, - зник з лиця Землі. Острівець той був вершиною згаслого вулкана, і раптом глухої ночі почалося його виверження. Дивно було те, що сейсмічна служба не помітила нічого підозрілого і не дала ніяких попереджень. Цей факт розслідується. Такого страшного і несподіваного лиха Земля вже не знала давно. На ранок місце, де був острівець, покрили розбурхані хвилі океану. Здавалося, ніби його там і не було ніколи. На щастя, ортенці, які проводили поблизу острова дослідження на предмет розширення плантацій своїх їстівних водоростей, на день раніше скінчили роботи і перемістилися далі, в супротивному разі могла загинути вся дослідницька група, отже, й інцидент був би складніший.
Уповноважений прибув на Ортену не сам, а на чолі цілої делегації. З ними ж у спеціальних відсіках прилетіли й ортенці. Вони теж засвідчать, що земляни в тих смертях зовсім не винні. Уповноважений був би значно спокійніший, коли б незадовго до трагічних подій у Тихому океані не було тієї безглуздої загибелі землянина на Ортені. Чи не витлумачать ортенці смерті своїх одноплемінників на Землі як помсту за Ореста? Такі підозри особливо не бажані зараз, перед вирішальним етапом експерименту “Інформатор”, в разі успіху якого людство зробить чималий стрибок уперед: есе, ЩО було недороблене людським інтелектом, носило тільки подобу ідеї, здогадки, одержить своє викінчене втілення, піде на користь прогресу, і перед людством реально постануть обриси Абсолютного Ідеалу - так зараз умовно називається наслідок експерименту “Інформатор”. Залишалось домовитися з ортенцями про строки паралельного ведення експерименту, налагодити з ними найдосконаліший, найшвидший зв’язок, без чого неможливий успішний перебіг експерименту. Ортенці пропонують, у разі удачі, об’єднати Абсолютні Ідеали Землі і Ортени, щоб одержати Найвищу Досконалість. А це можливо лише за цілковитої взаємної довіри. І раптом ця низка смертей... Йому доведеться докласти чимало розуму, витримки й дипломатичного вміння, щоб уладнати справу. Земля сподівається на нього, і він буде старатися. Єдине, що зробить поза програмою і якнайшвидше, - це розшукає Арсена, який, Уповноважений певний того, на свій страх і ризик розслідує причини трагічної загибелі Ореста. Цей некерований, незрозумілий Арсен, котрий єдиний, крім покійного Ореста, не побажав під’єднуватися до Інформатора. Такий може наламати дров. І хоча до його польоту на Ортену Уповноважений у справах космічної моральності не має ніякого відношення, йому конче потрібно знайти Арсена, подивитися в його похмуре обличчя, почути хрипкий, глухий голос, щоб заспокоїтися. Тоді дасть йому нарешті спочинок якийсь невсипний черв’як, що інколи чомусь точить його десь... десь, як би сказати точніше, поза думкою, поза розумом, поза всім тим, що доступне Інформаторові, в тому місці, яке Арсен назвав би глибиною душі.
У земному готелі для Уповноваженого був влаштований пишний прийом. Схоже було на те, що смерть ортенців на Землі не дуже засмутила їхніх співвітчизників, а може, вміли тактовно приховувати свою скорботу. Як би там не було, а Уповноваженого швидко охопило те приємне відчуття спокою, затишку і повного відпочинку, яке заполонює кожного землянина, який потрапляє на Ортену. Напрочуд легко і швидко йому вдалося дійти згоди щодо експерименту “Інформатор”. Десятка ортенського Інформатора ні в чому не перечила землянам. Вона навіть знайшла можливість дещо ущільнити строки. Все йшло прекрасно, і про Арсена Уповноважений у справах космічної моральності згадав тільки тоді, коли залишився сам-один у готельному номері.
Він таки шукав поглядом Арсенове обличчя між привітними, задоволеними лицями земних туристів, які мелькали у готелі, - намагався заспокоїти себе, переконати в тому, що не забував про Арсена.
Але того не було. Зумисне не захотів показуватися на очі Уповноваженому у своїй затятій упертості чи не було його в готелі?
- А це ми зараз вияснимо, це ми зараз будемо знати, - потягуючись на канапі, сам до себе пробурмотів Уповноважений і, не встаючи, натиснув на кнопку виклику. - Прийміть запит про місцеперебування земного туриста Арсена Сторожука.
Відповідь, не за ортенськими правилами, довго барилася. Так довго, що Уповноважений уже вирішив, що з незрозумілих причин не спрацювало з’єднання, а тому виклику не було прийнято, і хотів повторити його ще раз, коли почув відповідь:
- Земний турист Арсен Сторожук цієї ночі самовільно захопив човника і таємно відправився в океан. Почато розшуки. Підстав для хвилювання немає, оскільки човник оснащений усім необхідним для подорожі, і райони в радіусі його можливого пересування контролюються. Як тільки буде одержано перші повідомлення про місцеперебування Сторожука, шанованого гостя з Землі, буде негайно повідомлено.
Уповноваженого у справах космічної моральності немов пружиною підкинуло із зручної канапи.
- Чому не повідомили Землю про його зникнення?! - навіть незчувся, що кричить.
І тут уже відповідь не забарилася:
- Ми не знали, що його місцеперебування настільки цікавить Землю, що ми повинні дублювати ваш зв’язок. Земля жодного разу не викликала його, та й він ні разу не проявляв бажання зв’язатися з Землею.
“Вони ж думають, що Арсен підключений до земного Інформатора, як кожна нормальна людина! Тому такий спокій. Що робити? Де його шукати?”
- А він, випадково, не вирушив відвідати місце загибелі Ореста? - раптом вирвалася перша-ліпша думка.
- Ні! - твердо, без жодних сумнівів. - Він його вже відвідував з нашим провожатим, і більше такого бажання в нього не виникало.
- Дякую. Чекатиму ваших повідомлень - сказав якомога спокійніше.
Але насправді спокою в нього не було. Вперше, відколи пам’ятає себе, Уповноважений спав погано, весь час йому то снилися, то марилися якісь неприємні видива. А вранці, теж уперше в житті, він схитрував перед ортенцями, не виявив своїх справжніх намірів. Свої задуми довірив тільки земному Інформаторові, де вони зберігатимуться і, може, колись стануть вартими чиєїсь уваги.
На Землю Уповноважений повідомив, що відправляється в подорож по Ортені, кінечним пунктом якої буде місце загибелі Ореста Кюна. А ортенців попрохав лише про одне: дати змогу відвідати місце загибелі Ореста Кюна, щоб віддати останню шану славному синові Землі і тим дотриматися їхнього священного ритуалу. І хоча це був не кращий маневр, іншого виходу в нього не було.