— Або ж ти обираєш піти в Руйдіан, — вставила Чіад. — Мудрі не можуть пов’язати себе зі списом.
Бейн подивилась на неї так, мовби та сказала, що небо — синє, а дощ падає з хмар. Поглянувши на Еґвейн та Елейн, вона зрозуміла, що ті не знали таких речей.
— Так, це правда. Хоч дехто намагається боротися проти цього.
— Так і є, — Чіад сказала це так, наче вона ділилася чимось з Бейн.
— Але я віддалилася від теми, — продовжила Бейн. — Діви не танцюють зі списами одна з одною навіть тоді, коли це роблять їхні клани, — але Шаарад Аїль та Гошін Аїль зберігали кровну помсту понад чотириста років, тож Чіад і я відчули, що нашої вінчальної обіцянки буде недостатньо. Ми пішли виголосити слово перед Мудрими наших кланів — вона ризикувала життям на моїй території, а я на її — аби ті поєднали нас сестринським зв’язком. Як справжні перші сестри, що є Дівами, ми охороняємо спини одна одної, і жоден чоловік не може підійти до однієї, коли немає іншої. Але я б не сказала, що ми гребуємо чоловіками. — Чіад кивнула з легкою усмішкою. — Я прояснила тобі правду, Еґвейн?
— Так, — ледь чутно сказала Еґвейн.
Вона подивилася на Елейн і побачила здивування в її блакитних очах, — котре, мабуть, читалось і в її погляді. Не Червоні сестри. Можливо, Зелені. Щось середнє між Охоронцями й Зеленими Айз Седай, — а речей поза цим я не розумію.
— Тепер мені зрозуміліше, Бейн. Дякую.
— Якщо ви обидві відчуваєте себе першими сестрами, — сказала Чіад, — ви повинні піти до ваших Мудрих і виголосити слова. Але ви є Мудрими, хоч і молодими. Не знаю, як це має відбутися в цьому випадку.
Еґвейн не знала, сміятися їй чи червоніти. Вона уявила, як вони разом з Елейн ділять одного чоловіка. Ні, так може бути лише у Дів Списа. Правда ж? Обличчя Елейн вкрилося плямами, і Еґвейн була впевнена, птп та подумала про Ранда. Але ми не ділимо його, Елейн. Жодна з нас не отримає його.
Елейн прокашлялася.
— Гадаю, в цьому немає потреби, Чіад. Еґвейн і я вже й так охороняємо спини одна одної.
— Як таке може бути? — повільно запитала Чіад. — Ви не пов’язані зі списом. І ви — Мудрі. Хто підніме руку на Мудру? Це бентежить мене. Чому ви маєте охороняти спини одна одної?
Еґвейн могла не відповідати, — адже вони зайшли в перелісок. Під деревами, глибоко в хащах, але ближче до річки, були ще дві аїльки. Джолін із септу Соляні Рівнини клану Накай Аїль, блакитноока жінка із золотаво-рудим волоссям, майже таким, як у Елейн, доглядала за Д айлін, — з того ж клану, що й Ав’єнда. Волосся Дайлін сплуталось від поту, і через це стало темно-червоного кольору. Вона розплющила сірі очі лише раз, — коли вони увійшли, а тоді заплющила знову. Її плащ та сорочка лежали поруч, а тіло було обмотане закривавленими пов’язками.
— Вона дістала меча, — сказала Ав’єнда. — Якісь дурні, яких відступники- деревовбивці називають солдатами, подумали, що ми—жменя якихось грабіжників, якими кишить ця земля.
Найнів опустилася навколішки біля пораненої жінки й посунула пов’язки так, щоб можна було подивитися на рану. Вона здригнулася від побаченого.
— Ви переміщали її після поранення? Тут є струп, але він здертий.
— Вона хотіла померти біля ріки, — сказала Ав’єнда. Вона глянула на ріку, а тоді швидко відвернулася. Еґвейн здалося, що вона тремтить.
— Дурість! — Найнів почала ритися в своєму мішечку з травами. — Ви могли вбити її, коли переносили з такою раною. Вона хотіла померти біля ріки! — сказала вона обурено. — Лише тому, що ви носите зброю, як чоловіки, ви не повинні мислити, як вони.
Найнів дістала глибоке дерев’яне горня із торби й сунула його Чіад.
— Набери води. Вона мені потрібна, щоб змішати їх, аби вона змогла це випити.
Чіад і Бейн пішли до берега ріки й разом повернулися. Вираз їхніх облич залишався незмінним, але Еґвейн здалося, що дівчата очікували, ніби річка може потягнутися й схопити їх.
— Якби ми не віднесли її сюди, до... ріки, Айз Седай, — мовила Ав’єнда, — ми б не знайшли вас, і вона б усе одно померла.
Найнів пирхнула й почала просіювати порошкоподібні трави в горнятко з водою, щось бурмочучи до себе.
— Коренкорінь відновлює кров; собаче зілля зрощує плоть; і все-полікуй, звісно, і...
її бурмотіння перетворилося на шепотіння, котре важко було розчути. Ав’єнда насупилася.
— Мудрі використовують трави, Айз Седай, — але я не чула, щоб Айз Седай також користувалися ними.