— Я користуюся тим, чим користуюся! — відрізала Найнів і повернулася до перемішування порошку й шепотіння.
— Вона справді говорить, як Мудра, — тихо сказала Чіад до Бейн, й інша жінка ствердно кивнула.
Дайлін була єдиною аїлькою без зброї в руках; натомість інші були готові використати її будь-якої миті. Найнів точно не заспокоює нікого, подумала Еґвейн. Треба, щоб вони говорили про щось. Будь-що. Ніхто не хотітиме битися, якщо говоритиме про щось мирне.
— Не сприйміть це як образу, — обережно мовила вона, — але я помітила, що ви всі бентежитесь через річку. Вона не стане бурхливою, якщо немає бурі. Ви можете плавати в ній, якщо хочете, — хоча течія сильнішає далі від берега.
Елейн кивнула.
Аїльки, схоже, не зацікавилися. Ав’єнда сказала:
— Якось я бачила чоловіка, шайнарця, що робив це плавання.
— Я не розумію, — сказала Еґвейн. — Я знаю, що в Пустелі мало води, — але ви сказали, що ви з септу Кам’яна Ріка, Джолін. Напевне ж ви плавали у Кам’яній Ріці?
Елейн глянула на неї, наче на божевільну.
— Плавати, — недоладно сказала Джолін. — Це означає... потрапити у воду? В усю цю воду? Де немає за що триматися? — Вона здригнулася. Айз Седай, до того, як я перетнула Драконову Стіну, я ніколи не бачила потоку води, який не могла б перейти. Кам’яна Ріка... Дехто стверджує, що там колись була вода, — але все це перебільшення. Там лише каміння. Найдавніші записи Мудрих і вождів кланів говорять, що там ніколи не було нічого, крім каміння, відтоді, відколи наш септ відділився від септу Висока Долина і проголосив цю землю своєю. Плавати!
Вона стисла свої списи так, наче хотіла боротися із самим лише цим словом. Чіад і Бейн відійшли подалі від ріки.
Еґвейн зітхнула. І спаленіла, коли спіймала на собі погляд Елейн. Що ж, я не дочка-спадкоємиця, щоб знати всі ці речі. Я ще вивчу їх. Коли вона оглянула аїльок, то зрозуміла, що зовсім не заспокоїла їх, а навпаки: ще більше накрутила. Якщо вони щось утнуть, я втримаю їх Повітрям. Еґвейн не була впевнена, чи зможе охопити одразу чотирьох, але вона відкрилася для саїдар, сплела потоки Повітря й тримала їх напоготові. Сила пульсувала в ній, бажаючи вирватися. Сяйво не оточувало Елейн, і вона здивувалася, чому та така спокійна. Елейн просто глянула на неї й похитала головою.
— Я ніколи не завдам шкоди Айз Седай, — різко мовила Ав’єнда. — Ви маєте знати це. Помре Дайлін чи буде жити, — це не вплине. Я ніколи не застосую це, — вона трохи підняла короткий спис, — проти жодної жінки. А ви — Айз Седай.
Еґвейн раптово відчула, що жінка намагається заспокоїти їх.
— Я знаю це, — сказала Елейн, начебто до Ав’єнди, але її очі говорили ці слова Еґвейн. — Ми мало знаємо про ваш народ, але мене вчили, що аїлька ніколи не зашкодить жінці, хіба якщо та — як ви це називаєте? — не повінчана зі списом.
Бейн, схоже, подумала, що Елейн знову не змогла побачити правду.
— Це не зовсім так, Елейн. Якщо жінка не повінчана, але насувається на мене зі зброєю, я відлупцюю її, щоб вона подумала краще. Чоловік... чоловік може подумати, що жінка з ваших земель повінчана, якщо лише носить зброю; я не знаю. Чоловіки можуть бути дивними.
— Авжеж, — сказала Елейн. — Доки ми не нападемо на вас зі зброєю, ви не намагатиметесь зашкодити нам. — Схоже, всі чотири аїльки були вражені, — і вона кинула швидкий та виразний погляд на Еґвейн.
Дівчина все одно торкалась саїдар. Лише тому, що Елейн навчали цьому, не означає, що це правда, — навіть якщо аїльки говорять те саме. І саїдар було так... приємно утримувати в собі.
Найнів підняла голову Дайлін і почала заливати їй до рота свої ліки.
— Пийте, — твердо сказала вона. — Знаю, смакує воно не дуже, — але випийте все.
Дайлін ковтнула, закашлялася, і ковтнула ще раз.
— І навіть не тоді, Айз Седай, — сказала Ав’єнда Елейн. Втім, очі її були прикуті до Дайлін та Найнів. — Кажуть, що до Світотрощі ми служили Айз Седай, — хоч і невідомо, як саме. Ми провалили службу. Можливо, за цей гріх ми й потрапили до Трикратної землі; не знаю. Ніхто не знає, що то був за гріх, окрім хіба Мудрих, вождів кланів, — а вони не кажуть. Говорять, що, якщо ми знову схибимо перед Айз Седай, то вони знищать нас.
— Пийте це все, — бурмотіла Найнів. — Мечі! Мечі й м’язи, — а мізки відсутні!
— Ми не збираємося знищувати вас, — прямо сказала Елейн, і Ав’єнда кивнула.
— Як скажете, Айз Седай. Однак всі давні перекази сходяться на одному: ми ніколи не маємо битися з Айз Седай. Якщо ви нашлете блискавки й погибельний вогонь проти мене, я танцюватиму з ним, але не пошкоджу вас.
— Люди зі списами, — пробурчала Найнів. Вона опустила голову Дайлін і поклала руку на її чоло. Очі Дайлін знову були заплющені. — Жінки зі списами! — Ав’єнда переступила з ноги на ногу й знову спохмурніла. Вона була така не єдина серед аїльок.