— Нам краще рушити своїм шляхом, — сказала Найнів.
— Хвилинку, — сказала їй Елейн. — Ав’єндо, навіщо ви пройшли весь цей шлях і подолали такі труднощі?
Ав’єнда гидливо труснула головою.
— Ми пройшли не так багато; ми вирушили серед останніх. Мудрі перешкоджали мені, мов дикі собаки, що гавкають довкола теляти, і казали, що в мене інші обов’язки. — Раптом вона всміхнулася, вказавши на іншу аїльку. — а ці залишились, щоб дражнити мене в моєму нещасті, як вони сказали, — але я гадаю, що Мудрі не відпустили б мене зовсім, якби вони не приєдналися до мене.
— Ми шукаємо декого з пророцтва, — сказала Бейн. Вона тримала сплячу Дайлін, щоб Чіад могла натягнути на неї коричневу лляну сорочку. — Того, що приходить зі світанком.
— Він виведе нас із Трикратної землі, — додала Чіад. — Пророцтво каже, що він народився від Фар Дарайз Май.
Елейн здивувалася.
— Я думала, ви сказали, що Дівам Списа не дозволено народжувати. Упевнена, що мене цьому вчили.
Бейн і Чіад знов обмінялися поглядами — так, наче Елейн підійшла до правди й вкотре згубила її.
— Якщо Діва народжує дитину, — обережно пояснила Ав’єнда, — вона віддає її Мудрій септу, а та — іншій жінці так, що ніхто не знає, чия то дитина. — Дівчина розповідала це так, наче пояснювала, що камінь важкий. — Кожна жінка хоче виростити дитя, сподіваючись, що, можливо, вона виховує Того, що приходить зі світанком.
— Або ж Діва може відмовитися від списа й повінчатися з чоловіком, — сказала Чіад, а Бейн додала:
— Іноді виникають причини, щоб відмовитися від списа.
Ав’єнда спокійно подивилася на них, але продовжила—так, мовби вони нічого не говорили.
— Окрім того, тепер Мудрі кажуть, що його можна знайти тут, за Драконовою Стіною. «Кров з нашої крові змішана з давньою кров’ю, вихована стародавньою кров’ю, але не нашою». Я не розумію цього, але Мудрі говорять це таким тоном, що сумнівів не залишається. — Вона зупинилася, очевидно підбираючи слова. — Ви поставили багато питань, Айз Седай. Я хочу запитати одне. Ви маєте зрозуміти, що ми шукаємо прикмети й знаки. Чому три Айз Седай проходять землею, де єдина рука без ножа — це рука настільки ослаблена голодом, що не може стиснути клинок? Куди ви прямуєте?
— У Tip, — квапливо сказала Найнів, — якщо ми не будемо тут балакати, допоки Серце Каменя розсиплеться на порох.
Елейн почала поправляти шнур свого клунка й ремінець дорожньої торбини, і за мить Еґвейн зробила те саме.
Аїльки перезирнулися між собою, а Джолін завмерла, поки накидала сіро-коричневий плащ на Дайлін.
— Tip? — сказала Ав’єнда обережним тоном. — Три Айз Седай мандрують небезпечною місцевістю на шляху до Тіра? Дивна річ. Чому ви йдете в Tip, Айз Седай?
Еґвейн поглянула на Найнів. Світло, хвилину назад вони сміялися, а тепер такі ж напружені, як і завжди.
— Ми полюємо на кількох злих жінок, — обережно сказала Найнів. — Друзів Морока.
— Рухомі Тіні. — Джолін так скривилася від цього слова, наче вкусила гниле яблуко.
— Рухомі Тіні в Тірі, — сказала Бейн, а Чіад продовжила її фразу: — А три Айз Седай шукають Серце Каменя.
— Я не сказала, що ми збираємося в Серце Каменя, — різко гаркнула Найнів. — Я просто сказала, що не хочу залишатися тут, аж доки воно розсиплеться на порох. Еґвейн, Елейн, ви готові?
Вона рушила із заростей, не чекаючи на відповідь, стукаючи палицею по землі та ступаючи широкими кроками на південь. Еґвейн та Елейн швидко попрощалися і рушили за нею. Чотири аїльки стояли й спостерігали, як вони йдуть.
Коли вони вдвох уже опинилися за деревами, Еґвейн сказала:
— У мене ледь серце не зупинилося, коли ти назвала себе. Ти не боялася, що вони можуть вбити тебе або взяти в заручники? Аїльська війна була не так і давно, і, що б вони там не казали про те, що не завдають шкоди жінкам без зброї, як на мене, вони готові застосувати свої списи до будь-кого.
Елейн співчутливо похитала головою.
— Я тепер зрозуміла, скільки всього не знаю про аїльців. Але мене вчили, що вони не вважають Аїльську війну взагалі війною. Судячи з того, як вони поводилися зі мною, гадаю, багато що з того, чому мене вчили, — правда. Або, може, це через те, що вони думали, що я — Айз Седай.
— Розумію, вони дивні, Елейн; але ніхто не скаже, що три роки боїв — це не війна. Мені байдуже, як довго вони боролися між собою, але війна є війна.
— Не для них. Тисячі аїльців перетнули Хребет Світу, але, схоже, вони вважали себе мисливцями за злодіями чи катами, що прийшли покарати короля Лемана з Кайрену за вирубку Авендоралдера. Для аїльців це була не війна; це була страта.