Мати Елейн була королевою Андору. Вона лише трохи встигла дізнатися про Силу, коли покинула Білу Вежу, — але для усіх поводилася так, мовби вже була повноцінною сестрою.
— Ми не можемо розраховувати на допомогу Морґейз, — сказала Найнів. — Вона — у Кеймліні, а ми будемо у Тар Валоні. Ні, у нас може бути багато проблем уже через те, що ми покинули Білу Вежу. І неважливо, що ми повернулися. Найкращий вихід для нас — це не висовуватися, поводитися смиренно і не робити нічого, що приверне до нас більше уваги, ніж ми маємо тепер.
За інших обставин Еґвейн добряче посміялася б над словами Найнів щодо смиренної поведінки. Навіть у Елейн це виходило краще. Але зараз було не до сміху.
— А якщо Гюрін має рацію? Якщо на нас нападуть? Він не зможе захистити нас від двадцяти чи тридцяти людей. А поки ми дочекаємося, щоб Верін щось зробила, то будемо вже мертві. Ти казала, що відчуваєш бурю, Найнів.
— Це правда? — спитала Елейн. Золотаво-руді кучері загойдалися, коли вона похитала головою. — Верін розсердиться, якщо ми... — Вона замовкла. — Сподобається їй це чи не сподобається, але ми мусимо.
— Я зроблю те, що повинна, — відрізала Найнів, — якщо буде потрібно. А ви двоє муситимете втекти. Хоч Біла Вежа гуде про ваші здібності, проте не думайте, що вони вас не упокорять, якщо Престол Амерлін чи Рада Вежі вирішать, що так треба.
Елейн глитнула.
— Якщо вони упокорять нас, — безсило сказала вона, — то упокорять і тебе. Ми повинні або тікати всі разом, або діяти. Гюрін мав рацію і раніше. Якщо ми хочемо дожити до проблем у Вежі, то маємо... зробити, що повинні.
Еґвейн здригнулася. Упокорена. Відрізана від саїдар, жіночої половини Істинного Джерела. Небагатьом Айз Седай призначали таке покарання, — але були деякі вчинки, за які Вежа вдавалася до упокорення. Від послушниць вимагали вивчити імена усіх Айз Седай, що були упокорені, та їхні помилки.
Вона завжди могла відчувати Джерело тут і зараз,—хоча воно лишалось невидимим для неї, немов полуденне сонце за плечима. І, хоча їй нечасто вдавалося торкнутися саїдар, її прагнення не згасало. А що більше вона торкалася його, то дужче цього хотіла, — байдуже, що Шеріам Седай, наставниця послушниць, говорила про небезпеку надто захопитися відчуттям Єдиної Сили. Але відчувати саїдар і в той же час бути відірваною від неї, не мати змоги торкнутися її...
Схоже, ніхто більше не хотів говорити.
Щоб приховати дріж, вона нахилилася на сідлі до нош, що плавно погойдувалися. Метові покривала розкрилися, оголивши вигнутий кинджал у золотих піхвах, прикрашений рубіном розміром із голубине яйце, що його хлопець тримав у руці. Обережно, щоб не зачепити кинджал, вона натягнула покривало на руки. Він був усього лише на кілька років старший від неї, але запалі щоки й бліда шкіра зістарили його. Груди юнака ледь помітно здіймалися, коли він хрипко вдихав повітря. У ногах лежав опецькуватий шкіряний мішечок. Вона поправила покривало, щоб сховати і його. «Ми маємо довезти Мета до Вежі, — подумала дівчина. — І мішечок теж».
Найнів також нахилилася до Мета й торкнулася його чола.
— Жар посилився, — стурбовано сказала вона. — Якби ж десь дістати корінь супокійниці чи жаробою.
— Можливо, якби Верін ще раз спробувала його зцілити... — сказала Елейн.
Найнів похитала головою. Вона поправила волосся Мета й зітхнула, а тоді випросталась у сідлі і заговорила:
— Вона каже, що зробила все, що змогла, аби він залишився живим. І я їй вірю. Минулої ночі я... Я намагалася його зцілити, — але нічого не сталося.
Елейн зойкнула.
— Шеріам Седай сказала, що ми не повинні пробувати зцілити когось, допоки не вивчимо, як це робити, — крок за кроком, повторюючи сотню разів.
— Ти могла вбити його, — різко мовила Еґвейн.
Найнів голосно пирхнула.
— Я вже й раніше зцілювала, — ще до того, як потрапила до Тар Балона, хоч і не знала, як це робиться. Але, схоже, мені потрібні ліки, які допомагають мені в цьому. Якби ж я мала трохи жаробою... Гадаю, йому небагато залишилося. Кілька годин, мабуть.
Еґвейн подумала, що дівчина така нещасна через Мета, — через те, що з ним трапилося, як і через те, яким чином вона про це дізналася. Вона знову здивувалася, чому Найнів узагалі вирішила пройти тренування в Тар Балоні. Вона навчилася направляти Силу мимохіть. Навіть якщо та не завжди могла контролювати ситуацію, вона вже подолала кризовий момент, коли три з чотирьох жінок, що навчаються без супроводу Айз Седай, гинуть. Дівчина запевняла, що хоче дізнатися більше, — проте часто так опиралася цьому, мов дитина, яку змушують пити відвар з корінців овечих язичків.