Выбрать главу

Нову операцію Юренєв виконав за два тижні. Він сумлінно працював чорноробом: носив вугілля, возив важкі деталі паровозів, топив печі. Ніхто не звертав уваги на хлопця з вимащеним тавотом обличчям, який гнув спину на найважчій роботі. А проте саме завдяки Юренєву Мейєр зміг доповісти своєму начальству, що в депо встановлений новий порядок. Саботажем займався слюсар Сергєєв. Захоплений на гарячому, коли він намагався заховати в холодній топці паровоза протитанкову гранату, Сергєєв почав відстрілюватись і був убитий агентом, котрий стежив за ним. Агенту оголошено подяку і видано грошову винагороду.

Так воно й було. Юренєв застрелив слюсаря Сергєєва, коли той, витягнувши з мішка з інструментами гранату, поклав її в топку паровоза.

Юренєв боявся помсти з боку підпільників і вирішив замести сліди. Він попросив Мейєра арештувати його і пустити чутку, що він, мовляв, діяв заодно з Сергєєвим. Оскільки під час убивства слюсаря свідків не було, це могло уберегти Юренєва від підозри в зраді, навіть створити йому репутацію людини, яка потерпіла від німців.

Думка ця здалася Мейєру вартою уваги. На очах у всіх двоє есесівців вивели Юренєва з депо, грубо штовхнули в машину і повезли.

Тиждень Юренєв просидів в одиночці, де, втім, його добре годували.

В цей час Мейєру спала на думку хитра ідея — перевірити Микиту Борзова. Тоді й було організовано інсценіровку втечі арештованого, в якій головну роль грав Юренєв. Як це було передбачено, він заховався у дворі банщика. Проте Борзов виявився поза підозрою. Він піймав Юренєва і наказав арештувати його.

Так Юренєв знову опинився під замком. Тепер Мейєр ламав голову, як же йому ввести підручного в діло. Відпустити не можна — його зразу викриють. Тримати в тюрмі — марнувати дорогий час.

Мейєр був збентежений. Усі його спроби знайти шлях до підпільників закінчувалися невдачею. Тим часом у місті раз по раз траплялися диверсії; дійшло до того, що хтось перерізав антени на літаках. Під час польотів вони не мали зв'язку, а один з «юнкерсів» мало не загинув, йому загрожувала катастрофа, бо дріт антени заплутався в апаратурі управління, і штурман, ризикуючи життям, насилу витягнув його звідти.

Ні, далі так тривати не може! В його роки вже треба було б мати трохи легшу роботу! Мейєр давно просив, щоб його перевели в якийсь більший центр, де по-справжньому могли б пригодитися його знання і досвід. Він просив, нарешті, повернути його в Бельгію — Мейєр провів там останні три роки, і це були непогані роки, — але йому сказали, що місто О. дуже важливе в стратегічному відношенні і він із своїм досвідом потрібен саме тут…

Телефонний дзвінок перервав роздуми Мейєра. Дзвонив черговий по гестапо. Він повідомив, що Михайло Юренєв просить терміново викликати його на допит.

За п'ятнадцять хвилин Курт Мейєр вже заходив у свій службовий кабінет, невеликий і дуже скромно обставлений. Письмовий стіл з масивною чорнильницею, графин води на столику, в кутку кілька стільців і вогнетривка шафа. Мейєр не любив на службі зайвих речей.

Ніхто, крім найближчих співробітників Мейєра, не знав, які справжні стосунки у арештованого з начальником гестапо, тому Юренєва привели під суворою вартою.

Коли він зайшов у кабінет, розпатланий, неголений, у порваній шинелі з чужого плеча, у нього був вигляд справжнього в'язня, який вже зазнав усякого лиха.

— Ну, — сказав по-німецьки Мейєр, — я бачу, ви швидко освоїлися з новою роллю.

Юренєв сів у крісло і простягнув руку за сигаретою — розкрита пачка лежала на столі.

— Це все-таки краще, ніж відчувати, що тобі стріляють у спину, — промовив він з похмурою посмішкою.

— Так, але ж кулі летіли мимо?

— На жаль, мої конвоїри виявилися поганими стрільцями і мало не підстрелили мене.

Мейєр весело засміявся.

— Мені казали, що основним вашим ворогом виявився собака!

— Щоб він здох, — хитнув головою Юренєв. — Через нього я й попався.

— А важко вам було проникнути у двір?

Юренєв глибоко затягнувся димом.

— Мені пощастило, — сказав він. — Поблизу був якийсь хлопчисько. Він допоміг мені одірвати дошку в паркані, проліз у двір спочатку сам, а потім і мене втягнув.

Мейєр зацікавився:

Он як! То ви мали союзника?

Так, і дуже активного.