Усе сходилось. Але чи буде цього достатньо для досягнення успіху?
Лассе вирушив на Олімпійські ігри в Мюнхені і 3 вересня 1972 року зайняв своє місце на стартовій лінії забігу на 10000 метрів, готовий дотримуватись плану до самого фінішу. Після стартового пострілу Лассе вийшов на передні позиції й почав бігти за відомим атлетом Стівом Префонтейном. Він утримував цю позицію протягом 12 кіл.
Доки не впав.
Він спіткнувся об ноги туніського бігуна Мохаммеда Ґаммуді та впав на доріжку, швидко здаючи позиції спортсменам, які продовжували бігти. Відчай охопив його до глибини, та Лассе підвівся й кинувся бігти далі. Менш ніж через 150 метрів він наздогнав лідерів перегонів. Чим більше пришвидшувався Префонтейн, тим швидше біг Лассе. Він був у синцях, ледве дихав, але залишався неймовірно зосередженим.
Він планував перемогти, і це був його шанс. До кінця забігу лишалося 600 метрів, і Лассе пришвидшився так, що ніхто не міг його наздогнати. Усі, включно з Префонтейном, побачили лише хмарку пилу, що залишилася за спиною Лассе в той час, як він перетинав фінішну лінію. План Лассе допоміг йому здобути золоту медаль і встановити новий світовий рекорд.
Але його план досягнення успіху не зупинявся на цьому. Розумієте, Лассе тільки розігрівався.
Через тиждень він виграв золоту медаль у забігу на 5000 метрів, перегнавши Префонтейна та трійку відомих бігунів. Потім, лише через кілька днів після олімпійських перемог, у мряці Гельсінкі Лассе встановив новий світовий рекорд у забігу на 5000 метрів. На наступній Олімпіаді, через чотири роки, Лассе знову виграв золоті медалі в обох забігах (5000 та 10000 метрів). Цього разу суперники були ще серйознішими, ніж мюнхенські.
Лассе Вірен, поліцейський з Фінляндії, зробив те, чого ніколи не робили інші спортсмени до і після нього: виграв олімпійські золоті медалі в забігах на 5000 і 10000 метрів водночас. Можливо, таке ніколи й не повторять.
Усе це сталося тому, що Лассе мав план.
Ви можете вважати, що успіх приходить тоді, коли ви перетинаєте фінішну смугу.
Ніщо не може бути таким далеким від істини.
Успіх приходить тоді, коли ви розробляєте план.
Уся справа в плані.
Що ви плануєте прямо зараз?
Це серйозне питання, яке заслуговує на глибоке обмірковування.
Знайте: ви станете тим, ким плануєте бути.
Замисліться про це.
Якщо те, що ви плануєте зараз, – це успіх, якого ви досягнете в найближчі роки, наскільки успішним ви будете?
Чи будете ви щасливим, ставши людиною, якою плануєте стати сьогодні?
Ви взагалі будуєте якісь плани?
Будьте сміливим
1. Плануйте працювати тяжче, ніж очікуєте. Вам не обов’язково переїздити до Кенії та обливатися потом під жарким сонцем, щоб побити світові рекорди, але ви можете недосипати ночей протягом десяти років, торуючи свій шлях до фінішної лінії. І ви повинні планувати це. Успіх і «збалансоване життя» не ходять разом. Щоб бути успішним, потрібно докладати екстремальних зусиль, а не дотримуватись робочої етики з 9 до 17 години. Ви повинні планувати тяжчу працю, ніж могли б собі уявити… а потім подвоїти ці зусилля.
2. Ваш план має бути більшим, ніжзвичайне «Не програти». Він повинен бути сміливим. Ви не повинні просто працювати, сподіватись і ще більше працювати. Ви повинні планувати перемогти. Це не має стосунку до фортуни. Більшість із нас живе в «оборонній позиції», заробляючи достатньо, щоб сплатити рахунки й піти в тижневу відпустку щороку. Ми йдемо на роботу, яка не дає нам померти, але й позбавляє нас шансів дійсно насолоджуватись життям. Думайте про велике. Змінюйте світ.
3. Плануйте працюватине в центрі уваги. Ви не можете планувати виграти, якщо намагаєтесь зробити так, щоб вас помітили. Цей непростий, але важливий урок слід засвоїти, якщо ви збираєтесь досягти успіху. Справляти враження і бути вражаючим – не одне й те саме. Підтримування фасаду успішності може забрати у вас роки. Це величезне зволікання. Просто будьте дивовижним. Люди це помітять. Обіцяю.
4. Плануйте зазнати поразоккілька разів перед перемогою. Саме так і відбувається в більшості випадків. Якщо ви виграєте з першого разу, замисліться: а чи дійсно зухвалу мету ви поставили перед собою? Слід очікувати, що ви зазнаєте поразки перші декілька (а то й десяток) спроб. Засвойте цінні уроки провалів і плануйте, як повернутись і торувати шлях до перемоги.
Дарування як світобачення
Але часто в цьому полягає головна проблема.
Самі по собі такі зусилля егоїстичні.
Без чогось, що б нейтралізувало їх, ви станете одержимим собою.
З власного досвіду я знаю, яким небезпечним може бути таке ставлення. Егоїстична поведінка може коштувати вам усього, що є важливим для вас.
Нейтралізатором екстремальної поведінки й дисциплінованої діяльності є дарування.
Так, це просто.
Отже, давайте поговоримо про це далі.
Великодушність звучить як тема недільної меси або рекламної кампанії. Таким чином, будь-яка розмова про дарування, як правило, закінчується відчуженням на кшталт «ми не в церкві».
Якщо ви зосереджені на «успіху», то такі розмови здаються неправильними. Чи не конфліктує дарування з досягненням успіху?
Чесно кажучи, дарування, здається, взагалі не поєднується з екстремальною поведінкою та дисциплінованою діяльністю.
Невже є сенс у тому, щоб боротися за свої мрії, а потім усе віддати? Ми глузуємо з наївності такого мислення.
Ми швидко рахуємо:
Кожен долар зменшує кількість грошей у кишені.
Кожна година, яку ви витрачаєте на когось іншого, коштує вам часу, який ви могли витратити на свої цілі.
Кожна емоційна залученість забирає сили.
На перший погляд, ідея дарування як стратегія успіху здається суперечливою.
Але залишайтесь зі мною ще на кілька хвилин. Ми розглянемо її детальніше.
Ми вважаємо, що дарування вимагатиме від нас більше, ніж ми можемо дати. Ми вважаємо, що акцент на інших насамперед означає, що наші мрії та цілі не втіляться в життя. Жодна думка не може бути більш хибною, ніж ця.
Я розумію, ідея, що дарування веде до успіху, звучить радикально, навіть неймовірно.
Але відкрийте свій розум новим можливостям. Відкрийте свій розум істині:
Ви не зможете пожинати плоди екстремальної поведінки та дисциплінованої діяльності, якщо не розділите їх з іншими.
Високоефективні люди здебільшого хороші. Вони добрі й шляхетні.
Поведінка негідника ще ніколи не робила нікого успішнішим.
Голлівуд і покоління поганих героїв змусили нас думати, що жахлива людина завжди досягає успіху. Така думка цілковито неправильна.
Насправді, егоїстична поведінка є найбільшою перешкодою на шляху досягнення неймовірного успіху.