Хакерство у телекомунікаційних мережах, якими користувалися лідери «Аль-Каїди» в Іраку, допомогло TAO звільнити передмістя Баґдада від терористичної влади, а американським військам – захопити або знищити принаймні десятьох чільників «Аль-Каїди» на полі бою: Warrick, Wright, «US Teams Weaken Insurgency».
За перші шість місяців 2008 року «Аль-Каїда» влаштувала лише 28 вибухів: Там само.
Петреус вважав, що ця нова кіберзброя «була головною причиною значного прогресу американського війська»: Звіт АНБ про програму стеження, 9 серпня 2013 року, http://cryptome.org/2013/08/nsa-13-0809.pdf. Також див.: Petraeus, «How We Won in Iraq».
2. RTRG
Штаб-квартира АНБ переїхала до цього містечка: 60 Years of Defending Our Nation, офіційна історія АНБ, опублікована 2012 року до ювілею агентства, http://www.nsa.gov/about/cryptologic_heritage/60th/book/NSA_60th_Anniversary.pdf.
Агентство створило підрозділ для цілодобового стеження: Опис так званої президентської програми із ведення стеження та програми Stellar Wind походить із численних інтерв’ю з колишніми урядовцями, а також зі звіту головного ревізора АНБ ST-09-002 (робочий проект) від 24 березня 2009 року, оприлюдненого Едвардом Сноуденом. Копія цього документа доступна за посиланням: http://www.theguardian.com/world/interactive/2013/jun/27/nsa-inspector-general-report-document-data-collection. Див. також книжку автора: The Watchers: The Rise of America’s Surveillance State (New York: Penguin Press, 2010).
У літанії кодових назв АНБ: Невідомо, як саме в АНБ підбирають кодові назви. У 1960-х роках за підбір кодових назв у АНБ відповідав лише один співробітник, який, очевидно, вибирав назви навмання, вважаючи, що вони не повинні бути пов’язаними з діяльністю агентства. Див.: Tom Bowman, «Why Does the NSA Keep an EGOTISTICALGIRAFFE? It’s Тор Secret», NPR News, 10 листопада 2013 року, http://www.npr.org/2013/11/10/244240199/why-does-the-nsa-keep-an-egotisticalgiraffe-its-top-secret.
«Він належав до тих хлопців, про яких ніколи не чує нація…»: Matt Schudel, «Pedro Luis Rustan, 65, Aerospace and Surveillance Innovator», Obituaries, Washington Post, 7 липня 2012 року, http://articles.washingtonpost.com/2012-07-07/local/35486174_1_nro-spy-satellites-national-reconnaissance-office.
В інтерв’ю галузевому виданню 2010 року Рустан говорив: «Change Agent», C4ISR Journal, 8 жовтня 2010 року, http://www.defensenews.com/article/20101008/C4ISR01/10080311/.
«Чітке розуміння іракцями того, що іранські елементи підтримували членів найекстремальніших шиїтських угруповань…»: David H. Petraeus, «How We Won in Iraq», Foreign Policy, 29 жовтня 2013 року, http://www.foreignpolicy.com/articles/2013/10/29/david_petraeus_how_we_won_the_surge_in_iraq?page=0,3.
Елітний підрозділ хакерів агентства – відділ операцій з особливим доступом (Tailored Access Operations – TAO) – віддалено встановив шпигунське програмне забезпечення на мобільні телефони агентів «Аль-Каїди»: Craig Whitlock and Barton Gellman, «To Hunt Osama bin Laden, Satellites Watched over Abbottabad, Pakistan, and Navy SEALs», Washington Post, 29 серпня 2013 року, http://articles.washingtonpost.com/2013-08-29/world/41712137_1_laden-s-osama-bin-laden.
3. Створення кіберармії
Армія теж підтримала ініціативу і почала шукати способи «вирубати світло Тегеранові»: З інтерв’ю автора з колишнім офіцером військової розвідки.
Його колишній шеф Дік Чейні сказав: Автор провів низку інтерв’ю з МакКоннеллом у його офісі в 2009 році.
А місяць потому АНБ поповнило нову систему збору інформації: Список компаній, що брали участь у програмі спостереження Prism, походить із презентації АНБ, оприлюдненої колишнім співробітником агентства Едвардом Сноуденом і опублікованої спочатку газетами Washington Post і Guardian, а потім передрукованої іншими ЗМІ. Подробиці щодо програми Prism були отримані також під час інтерв’ю автора з нинішніми і колишніми держслужбовцями.
Після перемоги сенатора Барака Обами на президентських виборах: Інтерв’ю з МакКоннеллом.
Згодом, під час особистої зустрічі з Бушем: Див.: David Sanger, «Confront and Conceaclass="underline" Obama’s Secret Wars and Surprising Use of American Power» (New York: Crown, 2012).
Щоб з’ясувати це, 7 травня 2010 року: Інформація про «Воєнну гру Шрайвера» та її результати отримані з трьох джерел: авторського інтерв’ю з генерал-лейтенантом Майклом Басла, керівником підрозділу інформаційного домінування та головним фахівцем із питань інформації військово-повітряних сил; з журналу High Frontier: The Journal for Space and Cyberspace Professionals 7, № 1, який був цілком присвячений описові й аналізу минулої гри, http://www.afspc.af.mil/shared/media/document/AFD-101116-028.pdf; зі статті Robert S. Dudney «Hard Lessons at the Schriever Wargame», Air Force Magazine 94, № 2, лютий 2011 року, http://www.airforcemag.com/MagazineArchive/Pages/2011/February%202011/0211wargame.aspx.
Однак під час приватних розмов деякі розвідники розповідали: З авторських інтерв’ю з урядовцями, експертами та керівниками компаній. Інтерв’ю про кіберможливості китайців дали екс-президент Союзу індустрії кібербезпеки Тім Беннетт; Стівен Спунамор, колишній генеральний директор компанії Cybrinth, яка надавала послуги у сфері кібербезпеки державним і корпоративним клієнтам; і Джоель Бреннер, голова контррозвідки, що підпорядковується директорові національної розвідки. Див. також: Shane Harris, «China’s Cyber-Militia», National Journal, 31 травня 2008 року, http://www.nationaljournal.com/magazine/china-s-cyber-militia-20080531.