Тож таки це був Еррінрайт.
Він задовольнив її вимогу мирних перемовин, дозволив вважати що вона підкопалась під Нґуєна, дозволив узяти в команду Боббі. Усе, аби вона не стала підозрювати.
Це не уламок Венери, якому вдалося втекти; це військовий проект. Зброя, якою Земля бажає перемогти своїх конкурентів до того як чужинський проект на Венері закінчить те, що розпочав.
Хтось, можливо «Мао-Квіковська» заволоділа зразком протомолекули у якісь відокремлені лабораторії з надійним фаєрволом, перетворила на зброю і почала торг.
Атака на Ґанімеді з одного боку була доказом концепту штурму, з іншого ударом що послабив постачання харчами зовнішніх планет. АЗП ніколи не був у списку тих, кого допустили до торгів. Потім Нґуєн відправився в Йовіанську систему назбирати добра, якимось чином влізли Джеймс Голден з своїм прирученим ботаніком а Марс виявив що вони нічого не виторгували.
Авасарала міркувала, скільки Еррінрайт посулив Жулю-П’єру Мао аби переграти Марс. Це мало би бути щось більшим аніж просто гроші.
Земля ось-ось мала отримати протомолекулярну зброю а Еррінрайт – відсторонити її від подій, адже що б він не утнув, їй це не сподобається. І вона була єдиною на всю Сонячну систему людиною, яка мала змогу його зупинити.
Вона міркувала, чи ще має таку змогу.
- Дякую Сорене, - озвалася вона, - я ціню це. Чи відомо нам де вона є?
- Вона вас шукала, - лукава посмішка з’явилася на вустах молодика, - вона скоріш за все вважає що ви вже відпочиваєте. Вже досить пізно.
- Відпочиваю? Так, щось я такеє ледь пригадую. Ну добре. Мені варт переговорити з Еррінрайтом.
- Чи бажаєте ви аби я її арештував?
- Ні, не бажаю.
Розчарування було майже непомітним.
- Як нам рухатися далі? - запитав Сорен.
- Я переговорю з Еррінрайтом, - відповіла жінка, - чи не міг би ти принести мені чаю?
- Так, мем, - і практично випурхнув з кімнати.
Авасарала відкинулась на кріслі. Її розум почувався спокійним. Її тіло було зосередженим і нерухомим, немов вона щойно закінчила довгу і ефективну медитацію. Вона надіслала запит на з’єднання і чекала як довго Еррінрайт чи його секретар тягнутимуть з відповіддю. Як тільки пройшов запит, на екрані висвітилось ПРІОРИТЕТ ВІДКЛАДЕНИЙ. За три хвилини за екраном опинився Еррінрайт. Він розмовляв з особистого терміналу, зображення підстрибувало так як в авто в якому він пересувався штовхалося і повертало. Там де він знаходився була глупа ніч.
- Крісьєн! – почав ромову чоловік, - щось не так?
- В цілому ні, - відповіла помічник секретаря, про себе шпетячи з’єднання. Їй потрібно було бачити його обличчя. Вона хотіла бачити як він їй бреше, - Сорен приніс щось цікаве. Розвідка вважає що моя марсіянська зв’язкова – шпигун.
- Справді? – поцікавився співбесідник, - як прикро. Ти її арештуєш?
- Не думаю, - відказала жінка, - я буду відслідковувати її трафік. Краще вже відомий диявол. Ви погоджуєтесь?
Павза була майже не помітною.
- Це підходяща ідея. Дій.
- Дякую, сер.
- Якщо ти вже зв’язалася зі мною, я хотів дещо запитати. Ти маєш щось, що тримає тебе в офісі, чи можеш працювати з корабля?
Вона посміхнулась. Ось такий, значить, наступний крок.
- Про що ви думаєте?
Авто Еррінрайта дісталося більш рівного покриття і його обличчя нарешті опинилося у кращому фокусі. Він був одягнутим у темний костюм і сорочку з високим комірцем без краватки. Він був схожим на священника.
- Ґанімед. Ми маємо продемонструвати що ставимось до ситуації серйозно. Генеральний секретар бажає аби хтось з керівництва фізично був там присутнім. Доповіді з гуманітарної точки зору. Так як ти в ситуації розбираєшся, він вважає ти є підходящою для місії людиною. Я в свою чергу вважаю, що це також дасть тобі шанс розібратися з первинною атакою.
- Але ж триває гаряча стадія війни, - відповіла Крісьєн, - я не думаю що флот зможе виділити судно аби доставити туди мої старі кістки. До того ж ще й координую розслідування по Венері, чи не так? Карт-бланш в решті решт.
- Я думаю ти даси цьому раду. Жуль-П’єр Мао надсилає яхту з Місяця на Ґанімед, аби курувати гуманітарні зусилля своєї компанії. Він пропонує койку. Там комфортніше за твій офіс. Можливо навіть зв’язок кращий. Ти звідти і Венеру моніторити будеш.
- «МаоКвік» стала частиною уряду? Я не знала.
- Ми всі на одному боці. «МаоКвік» так само як і будь-хто інший зацікавлені побачити тих людей, про яких вони турбуються.
Двері у офіс відчинилися і у одвірку замаячила Роберта Дрейпер. Вона виглядала мов лайно. Шкіра мала попелястий колір, мов у людини яка занадто довго не спала. Щелепи стиснуто. Авасарала махнула рукою в бік стільця.