- З майстерні, - відповів Амос, стулив повіки і схоже, заснув стоячи на ногах.
- Наомі, - звернувся капітан по радіо, - ти ж можеш контролювати амосів скафандр звідти?
- Так.
- Накачай його спідами. Я не можу зробити це самотужки, він мені потрібен.
- Добре, - погодилась вона. Через декілька секунд Бертонові очі вирячено відкрилися.
- Дідько, - сказав він, - я що, заснув? – слова все ще були невиразні, але якісь перезбуджені.
- Нам треба дістатись до люку обслуговування у майстерні. Бери що тобі потрібно аби запустити насоса. Там або вибило запобіжники, або якісь проводи погоріли. Зустрінемось на місці.
- Окей, - Бертон погодився, потім почав тягнутися до поручня на підлозі аби дістатися внутрішніх дверей шлюзу. За секунду він зник з поля зору.
Через те що корабель обертався, інерція тягнула Голдена до місця між палубою та переборкою по правому борту. Жодна з драбин чи поручнів, що їх вправлено в корпус для використанні при низькому тяжінні чи прискоренні не були орієнтовані у потрібному напрямку. На справді не проблема при чотирьох працюючих кінцівках, але коли одна нога не слухає то виникають труднощі.
І звісно, варто було йому перебратися через уявну лінію обертання корабля, все опинилось сторчма.
На секунду його почуття перспективи змінилося. Норовистий Коріоліс торохкотів маленькими кісточками у Джимових вухах і він опинився верхи на металевій дзизі, що оберталася у той самий час, коли перебувала у вільному падінні.
Коли Джим опинився під дзиґою, його ледь не розчавило. Чоло змокріло за секунду до приступу нудоти – мозок намагався пояснити почуття обертання. Підборіддям було знову натиснуто кнопку і серйозна доза протинудотної хімії потрапила в кров.
Джим без часу на роздуми ухопився за поручні і підтягнувся до внутрішнього люку шлюза. Він помітив що Амос збирає у пластикове відро інструменти і припаси, який він своїм тілом вибив з ящиків і шафок при падінні.
- Наомі, - мовив капітан, - ідемо оглядати інженерний. Там хоч якісь камери лишилися?
Джим інтерпретував звук – неприємне гмикання як негативну відповідь, - потім озвався знову, - всі системи на борту закорочено. Їх або знищено, або знеструмлено.
Голден штовхнувся до вмонтованого в палубу герметичного люку, який відділяв майстерню від інженерного. Статус люка миготів лютим, червоним.
- Дідько, я цього й боявся.
- Що? – перепитала Наґата.
- В тебе теж немає даних про середовище, чи не так?
- Не з інженерного. Там все потухло.
- Власне, - капітан зітхнув, - люк вважає що з іншого боку немає атмосфери. Той запалювальний заряд пробив діру через переборку і інженерний наразі у вакуумі.
- Йой, - почувся голос Алекса, - вантажний теж у вакуумі.
- І вантажні двері зламано, - додала старпом, - вантажний шлюз теж.
- У хатці, курва, яку збудував собі Джек, - Амос неприємно реготнув, - давайте вже зупинимо обертання цього клятого корабля, аби я вийшов зовні і все роздивився.
- Амос має рацію, - капітан здавшись перед люком штовхнув себе на ноги. Полинувши до переборки, що стирчала гострим кутом він наблизився до Амоса який вже чекав з відром у руках, - та спочатку потурбуємось про головне.
Поки Механік гайкокрутом відкручував болти кришки оглядового люку, Джим сказав: - Взагалі-то Наомі відкачала все повітря з майстерні теж. Під четвертою палубою немає атмосфери. Відімкни запобіжники, аби ми відкрили інженерний люк.
Амос відкрутив останнього болта і від’єднав кришку від переборки. Всередині виднілося темне, захаращене місце, сповнене паморочливої плутанини кабелів і труб.
- Огоо, - відреагував капітан, - мо’ нам варто приготуватися подати SOS, якщо ми не зможемо це полагодити.
- Ага, бо до нас зараз же примчить маса людей на допомогу. Амос підтягнувся до вузького проходу між двома корпусами і зник з поля зору. Джим послідував за ним. За два метри від люку невиразно вимальовувався вуглуватий і з виду складний насосний механізм, що тримав водяний тиск у маневрових двигунах. Бертон підійшов до помпи і почав знімати частини. Голден стояв позаду, не маючи змоги спостерігати за діями товариша через обмежений простір.
- Як воно там? – запитав Джим за пару хвилин стишеної механікової лайки.
- Наче в порядку. На всяк випадок заміню запобіжники. Але я не вважаю що наша проблема тут.
- Дідько.
Капітан виліз з люку обслуговування і поповз вгору по нахилені площині переборки назад в інженерний. Злий червоний сигнал змінився на похмуро-жовтий – атмосфери не було з обох боків люку.
- Наомі, - мовив він, - мені потрібно дістатися інженерного. Тре’ глянути що там. Ти запобіжники вимкнула?