Вона закінчила під’єднувати систему руки і перевірила її. Всі зелені вогники. Якщо вона навіть не впевнена на кого працює, то як мінімум не забула як робити свою роботу.
На екрані монстр кинувся в бік великого мека «Йоджимбо» і відірвав пілотський люк. Пілота Саїда було пожбурено геть. Знову, після роздирання. В цьому був сенс. Комбінація неймовірної сили і віртуального імунітету до балістичних уражень, як набір інструментів а також атака противника з послідуючим роздиранням його навпіл є досить ефективною стратегією. Кидання важких предметів на летальних швидкостях іде рука в руку з силою. Але кінетична енергія ще та сука. Броня може відбити кулю чи лазер, вона слугує прокладкою при ударах, але ніхто і ніколи не створив броню яка може відвести усю кінетичну енергію передану великою масою, що летить на високій швидкості. Як мінімум це буде не щось, що може одягнути людина. Якщо ти достатньо сильний, то контейнер для сміття ліпший за рушницю.
Отже коли монстр атакує, він біжить прямо на ворога, в намаганні зчепитися з ним, що найвірогідніше призводить до закінчення бою. Коли він не в змозі так вчинити, він починає кидати у опонента важкі предмети. Той що був у шлюзі майже вбив Голдена, швиргонувши в нього важенний контейнер. Нажаль, її обладунки мають ті самі обмеження що й монстр. При бігові по прямій, вони роблять її дуже швидкою, а в бічних рухах не дуже. Все що створено для швидкості має ту ж ваду. Гепарди і коні не часто бігають боком. В костюмі вона є сильною, але й близько не такою сильною як він. Її перевага у озброєнні була в тому, що вона могла відбігти на певну відстань і продовжувати атакувати. Істота не може кинути в неї масивний предмет попередньо не зупинившись і не упершись у щось. Вона може бути зле сильною, проте все ще важить стільки, скільки важить а Ньютон має пару слів за легкі об’єкти, які намагаються кинути важкі.
На момент закінчення збирання костюму, вона переглянула відео більше сотні разів, і в голові Боббі почала вимальовуватися тактика бою. У контактному тренувальному бою вона була здатна узяти гору над більшістю опонентів. Але дрібні і швидкі бійці, які знали атаку «на раз-два» дошкуляли їй. Ось ким вона має бути у цьому бою. Вона має вдарити і відійти, ніколи не зупиняючись навіть на секунду. Та навіть при цьому їй потрібна купа вдачі, тому що вона битиметься геть поза своєю ваговою категорією і один пропущений удар буде гарантованим нокдауном.
Іншою її переваго було те що їй насправді непотрібна перемога. Їй потрібно нанести достатньо пошкоджень, аби монстр сам себе вбив. На момент, коли Боббі влізла в свій свіжеперебраний костюм і дозволила йому обтиснути себе для останньої перевірки, вона була досить впевнена у тому що здатна це зробити.
Сержантка вважала що щойно набуте примирення щодо бою нарешті дозволить їй виспатися, але на третій годині борсання у койці вона здалася. Щось продовжувало муляти в голові. Вона намагалася відшукати власний Бусідо56, але все ще залишалося забагато речей, які вона не здатна була відпустити. Щось все ще не давало їй дозволу.
Тож вона вдяглася у великий і пухнастий халат для лазні, який вкрала з «Гуаньїня» і поїхала трапліфтом нагору, в ходову. Була третя вахта, тож корабель дзвенів пусткою. Голден і Наґата спали разом і вона на мить позаздрила таким людським контактам. Щось певне, за що можна учепитися серед усієї непевності. Авасарала була у своїй позиченій каюті, скоріш за все відправляла повідомлення людям на Землю. Алекс мав би спати у своїй каюті і на коротку мить вона вирішила його розбудити. Їй був до вподоби компанійський пілот. Такої як у нього щирості вона не бачила від часів полишення активної служби. Та вона розуміла, що чоловік, якого розбудити о третій ночі, зодягнутою у халат отримає зовсім не той натяк, який би їй хотілося. Заміть того аби пояснювати, що вона просто хоче з кимось поговорити, вона минула кубрик і продовжила рухатись.
На пізній вахті у ходовій, спиною до трапу на посту сидів Амос. Аби не сполохати його, Боббі прочистила горло, кашлянувши. Він не ворухнувся і не відповів, тож вона пройшла до посту зв’язку. Глянувши на механіка, жінка помітила що віки того були стуленими, а дихання дуже глибоким і рівномірним. На судні КРФМ сон на вахті, як мінімум, міг коштувати капітанської перегречки. Схоже що Голден дозволив дисципліні дещо розм’якнути з його флотських часів.