- Рухатимусь я в ньому не дуже швидко, еге?
- Так, - скривившись відповів Бертон, - не призначений він для бою. Якщо кулі полетять, тобі капєц.
Наомі кивнула, але знову нічого не сказала.
- Амосе, - звернувся до нього капітан, узявши за руку здорованя який хотів було вийти, - Ґанні за старшу як тільки ви торкнетесь поверхні. Вона профі і це її шоу. Але ти потрібен аби тримати Пракса в цілості, бо він типу ідіот. Єдину річ я попрошу зробити тебе, доправити цього дядька і його дочку безпечно з поверхні місця назад на борт.
На хвильку механік здався дошкуленим, - звісно капітане, я так і зроблю. Будь-що що дотягнеться до нього і його маленької доньки має вперше вбити мене. А це не так-то просто й зробити.
Голден притягнув здорованя до себе і швидко обійняв, - я почуваюся винним за все що відбувається. Ніхто не міг бажати кращого члену екіпажу, Амосе. Я просто хочу щоб ти це знав.
Амос відсунув його назад:
- Ти так робиш, наче не повернешся.
Голден стрельнув очима в бік Наомі, але вираз її обличчя не змінився. Бертон реготав хвилину, потім ляснув Джима по спині так, що в того клацнули зуби: - ти найкрутіший чувак, якого я знав. І не чекаючи відповіді, попрямував до трапу і далі ним на нижню палубу.
Наомі злегенька відштовхнулась від переборки і полинула до Голдена. Опір повітря зупинив її в метрі від нього. Вона лишалася найрухливішою персоною в мікрогравітації, яких він тільки знав, балерина нульового тяжіння.
Він ледь стримався, аби не обійняти її. Вираз її обличчя промовляв що це не те, чого вона бажає. Вона просто плавала попереду нього хвилинку без слів, потім простягла руку і одним довгим, витонченим жестом торкнулася його щоки. Дотик був прохолодний і м’який.
- Не йди, - і щось у її голосі казало що це було в останнє.
Він відступив назад і почав втискуватися в захисний костюм.
- Тоді хто? Ти бачила щоб Авасарала пробивалася крізь натовп блюючи зомбі? Вона не відрізнить КІЦ від камбузу. Амос має забрати дитину. Ти знаєш що він це виконає і знаєш чому. Пракс має бут там. Боббі прикриватиме їх обох.
Він вліз плечима в громіздкий костюм і за герметизував його спереду, але лишив шолом лежати за спиною. Магнітні черевики увімкнулися коли він вдарив халявами, і його притягнуло до палуби.
- Ти? – запитала Наомі, - чи ж я тебе посилаю? Я поставлю на тебе проти тисячі зомбі в будь-який день тижня. Але ти знаєш КІЦ не краще за Авасаралу. То який у цьому сенс?
- Ми знову виявилися правими, - вела вона далі, - це не чесно.
- Перекажи марсіянам, що я зробив нас рівними у цій «ви вкрали наш корабель» ситуації, добре? - він розумів що шуткує у такий серйозний момент і миттєво себе зненавидів за це. Але Наомі його знала, розуміла який він переляканий тому не звинуватила його за сарказм. Він відчув прилив кохання, який електричним струмом пройшов по спині і пощипував під скальпом.
- Чудово, - риси її обличчя затверділи, - але ти повернешся. Я буду тут, постійно на радіо. Ми разом пройдем через це, крок за кроком. Ніякої героїчної маячні. Мозок намісто кулі, і ми подолаємо всі проблеми разом. Обіцяй мені. Краще тобі це пообіцяти.
Голден нарешті притягнув її до себе і поцілував:
- Пристаю. Будь-ласка, будь-ласка, допоможи мені повернутися живим. Мені це дуже подобається.
Летіти на «Райзербеці» до скаліченої «Аґати Кінґ» було щось на кшталт з’їздити за хлібом у магазин за рогом на машині для перегонів. «Кінґ» був у парі сотень кілометрів від «Росінанта». Схоже було щоб вистачило реактивного наплічника і добрячого поштовху. Натомість він летів на одному найшвидших суден у системі Юпітера в режимі «чайника57» на п’яти відсотках потужності через уламки недавнього бою. Він міг відчути як «Рейзербек» рветься з упряжі, відповідаючи на кожну цівку пари впертим докором. Відстань до флагмана з пробитим бортом була такою малою, а простір довкола настільки підступним, що програмувати курс зайняло б більше часу аніж йти на ручному. Але навіть у такому кволому ритмі, здавалося пінасу непросто утримувати прову направлену на «Кінґ».
Ти не хочеш туди потрапити, - здавалося каже йому корабель, - це поганюче місце.
- Ні-ні, я направду не хочу, - відповідав він, погладжуючи консоль перед собою, - просто довези мене туди одним шматком, домовились друже?
Масивний шмат того, що колись було есмінцем пропливало повз, гострі краї продовжували жевріти теплом. Джим штурвалом відвів «Рейзербек» подалі від літаючих уламків. Прова знову з’їхала з курсу: