- Сер, ви можете зачекати всередині, - процвірінчав моторний.
- Знаєте, ні, - Джим ляснув хлопця по плечу, - я вважаю тут почекати буде ліпше.
Асистент ледь помітно кивнув і почимчикував по коридору, вже дивлячись на ручний термінал в пошуках наступного завдання. Капітан привалився до стіни коридору і чекав. При нижчому тяжінні, стояння вимагало не більше зусиль ніж сидіння, а він направду хотів побачити арештованого Мао, який йшов коридором на цю розмову.
Його термінал продзвенів коротким текстовим повідомленням від Авасарали: ВЖЕ ЙДЕМО.
Менше аніж за п’ять хвилин після повідомлення, Жуль-П’єр Мао вибрався з ліфту в коридор, у супроводі двох найздоровіших офіцерів військової поліції, яких Джим тільки бачив.
Один з ВПшників ляснув Мао по руці аби зупинити і ледь помітно кивнув Голденові. Схоже що цим він хотів сказати цим, мов, з цим хлопцем я готовий до будь чого. Джим мав передчуття, що дістань він зараз пістолет з штанів і застрель Мао, ВПшники миттєво зрозуміють що обидва одночасно осліпли і відмовляться помітити хоч щось.
Але він не бажає встрелити Мао. Він бажає того, чого здається, завжди бажав у подібних ситуаціях. Він бажав знати чому.
- Чи ж воно було того варте?
Навіть не зважаючи на те що вони були приблизно однакового зросту, Мао вирішив насупитись до нього зверху вниз: - А ви хто?
- Таааааа…. годі вам, - відповів капітан з посмішкою, - ви мене знаєте. Я Джеймс Голден. Я допоміг притиснути ваших друзяк з Протоґена а зараз я планую закінчити з вами. На додачу я той, хто відшукав вашу дочку після того, як протомолекула вбила її. Тож я ще раз запитаю: чи було воно того варте?
Мао не відповідав.
- Мертва дочка, зруйнована компанія, мільйони людей забито, сонячна система, яка, можливо, більш ніколи не матиме мирної стабільності. Чи було воно того варте?
- Чому ви тут? – нарешті видавив з себе Жуль-П’єр. Це питання зробило його якимось меншим. Він не міг встановити зорового контакту.
- Я був там, у тій кімнаті, коли Дрезден отримав своє, я та людина, яка вбила вашого кишенькового адмірала. І я просто подумав що ідеальна симетрія полягає у можливості бути тут, коли ви отримаєте ваше.
- Ентоні Дрезден, - озвався Мао, - був застрелений трьома пострілами в голову в стилі страти. Це те що ви назвали б правосуддям?
Джим засміявся, - їй бо, Крісьєн Авасарала хоче вистрілити вам в обличчя. Чи ви вважаєте наступний розвиток подій кращим?
Мао не відповів, тож Джим глянув на ВПшників і вказав на двері кімнати. Штовхаючи затриманого, і припинаючи його до стільця, вони виглядали майже розчаровано.
- Якщо вам знадобимося то ми чекаємо тут, сер, - доповів кремезніший з поліцейських. Вони зайняли позицію біля дверей.
Голден зайшов в кімнату, сів на стілець але до арештованого не промовив більше ні слова. За декілька секунд в кімнату продріботіла Авасарала, розмовляючи по ручному терміналу:
- Та мені похуй чий день народження, ви виконаєте це до закінчення наради або я використаю ваші яйця як прес-пап’є. Вона почекала поки особа з іншого боку лінії щось відповість. Посміхнулась Мао і мовила у слухавку: - Ну, посмішіть, тому що є в мене таке відчуття що зустріч буде короткою. Приємно було з вами поспілкуватись.
Вона вмостилась на стілець чітко через стіл проти Мао. На Джима не глянула, навіть взагалі його не помітила. Він підозрював що запис ніколи не демонструватиме його присутність в кімнаті. Авасарала поклала термінал на кришку столу і відкинулася на спинку крісла. Вона пару напружених секунд не казала ні слова. Коли заговорила, то зверталася до Голдена. На нього самого так і не дивилася.
- Ти отримав платню за повернення мене назад?
- Отримання підтверджую, - відказав капітан.
- Це добре. Я хотіла запропонувати тобі довготерміновий контракт. Він, звісно, буде цивільним, але…
Мао прочистив горло.
- Я знаю що ти тут. Зараз перейдемо і до тебе.
- В мене вже є контакт, - відповів Голден, - ми супроводжуємо першу флотилію для реконструкції Ґанімеду. Після цього, думаю, ми знайдемо халтуру по ескорту звідти. Все ще багато людей переселяються, і вони не бажають бути зупиненими піратами по дорозі.
- Ти впевнений?
Обличчя Мао було білим від приниження. Джим дозволив собі насолоджуватись видивом.
- Я щойно закінчив працювати на уряд, - сказав він, - мені таке не підходить.
- Ой я тебе прошу. Ти працював на АЗП. Це взагалі не уряд а регбістська сутичка з чималими ставками. Так, Жуль, в чому справа? Тобі треба на горщок?