Її ланч – холодне сааг алуу 21і щось, що мало б бути курчам тандурі таки стояло на столі, неторкнуте. Сорен продовжував сидіти напроти неї з чемним і пильним, мов у лабрадор-ретривера виразом на обличчі
- Жодних даних, які демонстрували б запуск, - сказав молодик, - що б не вилітало з Венери на Ґанімед, воно це зробила без жодних ознак.
- Те що на Венері не вважає гравітацію константою, а інерцію навпаки – опціональною. Ми не знаємо, як цей запуск мав би виглядати. Зате, скоріш за все вони можуть ходити Юпітером.
Хлопець з кивком поступився своєю позицією.
- Які у нас справи на Марсі?
- Вони погодились зустрітися тут. Їх кораблі вже йдуть сюди з дипломатичною делегацією, що включає їх свідка.
- Морпіха? Дрейпер?
- Так мем. Адмірал Нґуєн готує ескорт.
- Він чемно поводився?
- Більш-менш.
- Добе. Далі що там? – запитала Авасарала.
- Жуль-П’єр Мао чекає у вашому офісі, мем.
- Покритикуй його для мене. Все, що ти вважаєш за потрібне.
Сорен кліпнув. Одночасно з цим блискавиця освітила хмари.
- Я надсилав коротку довідку.
Жінка відчула укол прикрості наполовину з ніяковістю. Вона забула що інформація про цього чоловіка булав у неї на столі. Разом з тридцятьма іншими документами, а вона на додачу ще й спала кепсько: її турбували сни в яких Аржун раптово помирає. Вдівські нічні кошмари катували її з тих пір, як її син загинув під час зіткнення на лижах. Уява поєднувала двох чоловіків яких тільки вона й кохала.
Вона планувала переглянути інформацію перед сніданком. Вона забула. Але не збиралася визнавати це перед якимось європейським бахуром лиш через те що він розумний, компетентний і виконує всі її накази.
- Я знаю що в довідці. Я все знаю, - нарешті відповіла жінка, піднімаючись, - це довбаний тест. Я запитую що важливого про нього знаєш ти?
Рушила геть, в бік різьблених дубових дверей з максимальною швидкістю, що змусило юнака дещо зашпортатись аби встигнути за нею.
- Він тримає контрольний пакет акцій «Мао-Квіковськи торгової», - почав Сорен тихим голосом, що глохнув відразу після її вух, - перед інцидентом вони були найголовнішим постачальником «Протоґену». Медичне обладнання, кімнати опромінення, дослідницька і криптувальна інфраструктура. Майже все, що «Протоґен» привіз на Ерос, чи використав для побудови їхньої тіньової станції постачалося з маоквікських складів і маоквікським транспортом.
- І він продовжує гуляти на волі тому що…? – запитала Авасарала, штовхаючи двері в коридор.
- Немає доказів того, що «МаоКвік» знали про для чого саме обладнання, - відповів молодий чоловік. – Після того як «Протоґен» засвітився, «МаоКвік» був першим хто надав інформацію слідчому комітету. Якби вони, - під «ними» я маю на увазі його – не передав терабайти конфіденційного листування, то Ґутмансдоттір з Кольпом так і залишились би не причетними.
Сивий чоловік з широким, андійським носом увійшов в хол з іншого боку, дивлячись у свій термінал і кивнув їй, коли вони наблизились. Віктор, - першою озвалася жінка, - мені шкода з приводу Анетт.
- Лікарі кажуть з нею все буде в порядку, - сказав андієць, - я передам їй що ви цікавились.
- Перекажіть, що я порекомендувала забиратись з ліжка якомога швидше, до того як у її чоловіка виникнуть брудні ідеї, - андієць засміявся з жарту, поки вони проходили повз нього. Потім звернулась до юнака: - чи він уклав угоду? Співробітництво заради милосердя?
- Це одна з версій, але більшість людей схильні міркувати, що це була особиста помста за те, що сталося з його дочкою.
- Вона була на Еросі, - промовила жінка.
- Вона була на Еросі, - підтвердив Сорен, коли вони увійшли до ліфту, - вона мала первинну інфекцію. Вчені вважають, що протомолекула використала її тіло і мозок як зразок.
Двері ліфту зачинились, кабінка вже зрозуміла ким були пасажири і куди вони прямують, тож плавно опустилася в той час, як брови помічниці генсека піднімались.
- Тож коли вони почали переговори по цій штуці..
- Вони обговорювали те, що залишилось від дочки Жуля-П’єра Мао, - продовжував Сорен, - я маю на увазі, вони вважали що вони там.
Авасарала присвиснула.
- Мем, я пройшов тест? – перепитав хлопець, обличчя якого було пустим і пасивним, за виключенням маленького підморгування в кутиках очей, яке мало на увазі що йому було відомо про її знущання. Попри бажання вона посміхнулась: - Занадто розумні нікому не подобаються.