- Наомі, - звернувся капітан до старпома, бажаючи вибачитись на підвищення тону.
- Алекс вже рухається, - відповіла та твердим, але без тіні звинувачення голосом, - він на відстані декількох годин. Пробратися крізь блокаду буде не дуже просто, але він вважає що знайшов підходящий кут. Де йому сідати?
Голден зрозумів, що відповідає ще до того, як прийняв рішення.
- Нехай сідає біля «Сомнамбуліста». Я його комусь передам. Зустрічай нас ззовні шлюзу.
Він дістав з кишені магнітний ключ від «Сомнамбуліста» на мотузочці і кинув Венделу.
- Це допустить вас в корабель, до якого ви збиралися. Вважайте це авансом за надані послуги.
Венделл кивнув, і повернувся до пораненого. Схоже, що чоловік дихав.
- Його можна переносити? – запитав капітан у механіка, гордий тим як твердо звучить його голос, намагаючись не думати про те, що хвилину назад він хотів лишити помирати людину.
- Без варіантів, Кеп.
- Тоді хтось його має забрати, - вів далі кеп. Не ти, Амосе. Мені потрібен ти попереду.
- Я візьму його, - згодився Венделл. Все одно з цією рукою з мене кепський стрілець.
- Праксе, допоможи йому, ми маємо збіса швидко звідси забратися.
Вони йшли так швидко, як тільки могли йти поранені. Повз чоловіків і жінок яких вони вбили, і що було більш жаским, тих яких не вони. Повз маленьке, спокійне тіло Катоа. Погляд Пракса затримався на ньому, але Голден ухопив ботаніка за бронежилет і штовхнув у люк.
- Мей все ще немає, - сказав він, - будеш нас затримувати, підеш далі сам.
Погроза змусила його почуватися мов гімно, рівно в той самий момент, коли зірвалася з вуст, хоча і пустою не була. Пошуки професорської дівчинки перестали бути пріоритетними як тільки вони знайшли чорні пацьорки. І поки він був чесний з собою, лишити вченого позаду, могло означати не бути там, де він знайде свою дочку, перетвореною протомолекулою на монстра, з отворів, з якими вона не народжувалась, витікатиме брунатна жижа, чорні поворозки виповзатимуть з носа і очей.
Старший пінковтерівець, що був залишений прикривати їх тил підбіг допомагати переносити пораненого без жодного запрошення. Пракс мовчки передав йому пораненого, і прослизнув за спиною Паули, поки вона сканувала автоматом коридор попереду себе.
Коридори які були нудними по дорозі туди, по дорозі назад стали зловісними. Замерзші текстури, що нагадували Голденові павутину коли вони йшли туди, виглядали венами якоїсь живої істоти. Їх пульсація була спричинена адреналіном, від якого сіпалися очі.
Вісім ремів надходило з Юпітера на поверхню Ґанімеду. Це з магнітосферою. Як швидко ростиме протомолекула тут, де Юпітер безкінечно постачатиме енергію? Ерос став чимось лякаючи-потужним відтоді, як протомолекула узяла гору. Чимось, що може прискорюватись до неймовірних швидкостей без інерції. Чимось, що може (якщо вірити доповідям) змінити саму атмосферу і хімічний склад Венери. І це лише з мільйоном людських носіїв і тисячею мільярдів тон скелястої маси для початку.
Ґанімед мав в десятки разів більше людей і на багато порядків більшу масу за Ерос. Що може стародавня чужинська зброя зробити з подібним щедрим даром?
Амос відкрив останній люк до тіньової бази, і команда повернулася назад в тунелі Ґанімеду з серйозним коридорним рухом. Голден не помічав нікого, хто б діяв як інфікований. Безумні зомбі не впиріщувались в тебе через коридор. Стіни і підлогу не покривав шар брунатного блювотиння з інопланетним вірусом в очікуванні людини-носія. Людей не загонили в зони смерті винайняті «Протоґеном» бандити.
«Протоґена» не стало. Сверблячка, що муляла Джимові десь далеко-далеко, пробилася веред. «Протоґена» не стало. Капітан допомагав його знищенню. Він знаходився у кімнаті, коли помер архітектор еросівського експерименту. Марсіянський флот ядерними ракетами перетворив Феб на дуже розріджений газ, що його було всмоктано потужною магнітосферою Сатурну. Ерос розбився у кислотній, розпеченій мов автоклав атмосфері Венери, куди не потикаються земні кораблі. Голден власноруч забрав у «Протоґена» єдиний вцілілий зразок протомолекули.
То хто привіз її на Ґанімед?
Він передав зразок Фреду Джонсону як важіль впливу на мирних перемовинах. Альянс Зовнішніх Планет отримав чимало поступок під час хаосу що послідував після швидкоплинної війни внутрішніх планет. Але не всього чого бажали. Флот внтурішньопланетників навколо Ґанімеду був доказом цього.
Фред мав єдиний зразок протомолекули у всій Сонячній системі. Тому що отримав його від Голдена.